Іловайська трагедія ще матиме юридичне і політичне продовження, але чомусь зараз не дуже вигідно про це говорити, - журналіст

"Виповнилось чотири роки Іловайської трагедії. Які причини призвели до тих подій у 2014-му році і чи існують зараз загрози котлів?" - пише у соцмережі журналіст Роман Бочкала, передають Патріоти України, і продовжує:

Подібні загрози звичайно існують, але не в тій мірі. Чому? Бо зараз у нас вирівнялась лінія фронту, і війна перейшла в позиційну стадію, коли позиції сторін вже закріплені, немає таких серйозних клиноподібних заглиблень. Потенційно така ситуація в районі Горлівки лишається проблемною, але не в тій мірі.

Звичайно картина, що була в той момент, абсолютно відрізняється від нинішньої. Я хочу зазначити, що та операція не була операцією Збройних сил. Фактично на визволення Іловайська тоді кинулися добровольчі батальйони, полки спецпризначення (тепер вони полки, тоді були теж батальйонами) такі як Азов, Київ. І ця операція, на жаль, не мала єдиного координаційного центру. Якщо ми згадаємо, то Збройні сили були кинуті у вигляді підрозділів 72-ї бригади вже на визволення, вже фактично на спасіння батальйонів. І ця операція не мала якогось чіткого узгодження. І це я вважаю однією з причин того, що сталося.

Те, що російська сторона, сторона бойовиків не виконала свої обіцянки - так, звичайно. Але я би на цьому сильно не фокусувався, бо від ворога очікувати якихось подарунків не треба. А те, що з українського боку не було чіткої координації - це, на жаль, факт. І для мене, і для багатьох людей досі незрозуміло, чому взагалі ця операція не була військовою, чому туди були кинуті добробати, батальйони і в саме такій кількості, без чіткої координації зі Збройними силами.

Також вагоме питання висновків цієї операції. Я не вважаю зараз за потрібне вішати собак на когось, але тим не менше був зроблений ряд експертиз рішень, які приймались, тієї обстановки, наскільки вона враховувалась при визначенні тих чи інших дій. Всі ці висновки експертів були зроблені слідством, але наскільки мені відомо, вони досі не оприлюднені і досі не зрозуміло, наскільки вони враховані слідством, яке власне розслідувало причини цієї ситуації.

І всі, хто знає про ці висновки, а певне коло осіб знають про них, і журналісти трошки теж володіють цією картиною, я просто не можу це розкривати, але там дуже цікаві прізвища і дуже можливо комусь неприємні висновки з цієї ситуації.

Тому з юридичної сторони ці висновки не були зроблені, і тому подібна ситуація, на жаль, може потенційно повторитися. Але зараз набагато менший відсоток вірогідності того, що це повториться. Зараз вже інша картина на фронті, вже інше керування операцією - операція вже військова, у нас вже немає АТО, у нас Об’єднані сили, якими керує саме Генеральний штаб.

Ще один важливий аспект. Міжнародна спільнота теж, на мій погляд, не дала тої оцінки, яка б могла в повному обсязі відповідати тому, що відбулося. Фактично тоді відбулось пряме російське вторгнення і тоді наші хлопці потрапили в полон не до якихось найманців, а конкретно до кадрових підрозділів російської армії. Про це є багато свідчень і доказів цьому, але чомусь відповідні політичні оцінки, публічні оцінки також не були надані.

Тому на мій погляд ця трагедія ще матиме своє юридичне і політичне продовження. Але чомусь поки що мабуть не дуже вигідно про це говорити.