"Із вусами від збитих вершків тривожно "сканую" моїх оточуючих на предмет зовнішніх загроз", - блогер зі США про страхи американців

"Американські медіа, Голлівуд та Держдепартамент США завжди виконували чудову роботу з представлення світу як страхітливого місця. Зайдіть на сторінку порад Держдепартаменту з питань подорожей та погляньте на нову, розділену за кольорами, консультаційну систему, щоб дізнатись останні новини", - пише у своєму блозі американець Пітер Сантенелло, який зараз живе в Києві, передають Патріоти України, та продовжує:

"Ось як виглядає 4-рівнева система.

1.Здійснювати звичайні заходи безпеки

2.Здійснювати заходи підвищеної безпеки

3.Переглянути плани

4.Не подорожувати

Метою цих порад є дати громадянам США уявлення про небезпечні частини світу, щоб згодом утримати їх від поїздок туди. Це зрозуміло, велика розвинена країна попереджає своїх громадян про потенційні ризики за кордоном.

На сайті заявляють: «Оскільки терористичні атаки, політичне насилля (включаючи демонстрації), злочини чи інші небезпечні інциденти часто трапляються без будь-якого попередження, громадянам США наполегливо рекомендується бути на сторожі та постійно проявляти обережність під час подорожей за кордон».

Застороги стають все сильнішими: «Терористичні групи, включаючи ІД, Аль-Каїду та їхніх спільників, а також тих, кого надихають ці організації, мають намір атакувати громадян США, де б вони не були».

Далі перераховують, де екстремісти націлені нападати: «готелі, клуби і ресторани; місця богослужіння; школи; парки: торговельні центри та ринки; туристичні місця; громадський транспорт; аеропорти».

Тобто фактично більшість місць, де бувають туристи.

Здавалося б, ці застережні заходи передбачені для країн з високим рівнем нестабільності та тероризму – можливо, Лівії чи Афганістану. Місць, де щось постійно вибухає, а рівень вбивств цивільних стабільно високий.

Та не на цей раз. Нова всесвітня засторога від Держдепартаменту США апелює не лише до Лівії чи Афганістану, а до кожної країни світу! Включаючи Швейцарію.

Я уявляю собі – сидиш в шикарному швейцарському кафе десь в Альпах, п’єш гарячий шоколад…Розмова проходить невимушено, але як американець у групі я не можу повністю взаємодіяти з будь-ким іншим. Натомість я здійснюю «заходи підвищеної безпеки» та постійно ретельно слідкую за своєю «ситуативною обережністю», ось із вусами від збитих вершків тривожно «сканую» моїх оточуючих на предмет зовнішніх загроз.

Саме це в точності передбачає всесвітня засторога. Світ небезпечний, і Америка – це єдине місце, де громадяни США можуть розслабитись від гіпернастороженості та ситуативної обережності. Єдине місце, де можна вдихнути свіже повітря без тривоги. Страхи накопичуються…

«У численних регіонах терористи, партизанські групи чи злочинці шукають спосіб викрасти громадян США з метою фінансування їхніх операцій або з політичною метою. Держдепартамент також лишається занепокоєним тим, що терористи можуть шукати спосіб посадити літак з допомогою прихованих вибухових речовин, або ж захопити комерційні рейси».

Я задумався про американців, які хочуть поїхати за кордоном, та мало бували поза межами США. Вони хочуть взяти у подорож свою сім’ю та добре провести часом разом, розширити свої горизонти та дізнатись більше про світ. Швидко проглянувши сайт Держдепартаменту США, хто у здоровому глузді захотів би привезти свою сім’ю хоч кудись?

Крім описаного, на сайті також можна знайти серйозні застереження щодо Лівії чи Афганістану, які є зрозумілими, але там також є інші – щодо Туреччини, приміром.

Туреччину віднесли до країн третього рівня, що означає: «Переглянути плани: уникати поїздок через серйозні ризики для безпеки».

Стамбул – один з найбільших мегаполісів світу, який має такий же рівень вбивств, що і Балтимор, США. Єдине, що Стамбул десь у 30 разів більший за Балтимор. Згідно зі статистикою, Стамбул – дуже безпечне місто. Переконайтесь з відео:

Що я помічав протягом років читання цих урядових попереджень/засторог/порад, так це те, що досить часто вони виходять зі стану політичних відносин. Цей феномен трапився у 2003-му, коли турецький уряд не дозволив американцям проводити бомбардування в напрямку Іраку з баз у Туреччині. Ледь не наступного дня Держдепартамент США відніс Туреччину до небезпечних країн для відвідин.

Американсько-турецькі відносини нині жахливі, а тому рівень загрози знову підвищився, навіть якщо подорожувати у більшій частині Туреччини є дуже безпечним. За останні роки у Манчестері, Лондоні, Барселоні, Лас-Вегасі чи Нью-Йорку трапилося більше вибухів та стрілянини, ніж у Стамбулі.

Та спосіб завдати країні шкоди не завжди пролягає через насильство, а й через економіку. З часткою у близько 12% туризм займає істотну частку ВВП Туреччини та є життєво необхідним для країни. Тож це дуже ефективний політичний гвинтик для вкручування у країну.

Найгіршим прикладом тут є Іран, що є найбільш проамериканською країною, де я колись бував, і однією з найбільш безпечних країн на планеті для подорожей. Іран отримав червоний рівень №4 «Не подорожувати» та суворе попередження: «Ми хочемо, щоб ви усвідомлювали небезпеку подорожей до місць з найбільшим ризиком та наполегливо вирішили не відвідувати їх усіх взагалі. Подорож до місць з великим ризиком ставить ваше життя, і, можливо, життя інших, під загрозу. Подорожувати на територіях із високим рівнем загрози підвищує ризик бути викраденим, взятим у полон, обікраденим чи отримати серйозне ушкодження».

Подорожувати до Туреччини чи Ірану не значить симпатизувати їхнім урядам чи погоджуватись з їх політикою. Як мешканці світу, ми маємо можливість контактувати зі справжнім голосом країни та її людьми, а не з крикливим та маніпулятивним голосом, їх урядом.

Обабіч цієї необґрунтованої всесвітньої застороги є деякі факти:

У період між 2012-2016 роками більше британців убили в США, ніж у Туреччині. Ця статистика враховує обсяг населення та кількість туристів.

Згідно зі статистикою, британський турист має менше шансів бути убитим у Туреччині, ніж у США.

Країну з найбільшим на сьогодні рівнем убивств на планеті, Бразилію, відносять до рівня №2.

11 вересня 2001 року Нью-Йорк був дуже небезпечним місцем. Та чи означало це, що людей треба було евакуювати з Бостона?

Зараз я живу в Україні – країні, яка фактично у стані війни. Та лінія фронту лежить далеко від їхньої столиці, Києва, і більше людей вбили торік у Чикаго, ніж на цій війні. Це не антиамериканська тирада. Це антикороткозора всесвітньо застережна тирада.

Проблема цих засторогу тому, що вони не враховують усі інші фактори злочинності та небезпеки, які найчастіше мають місце в регіонах. Давати цілим країнами знак Х, розтягуючи його крізь усю територію, – це лінивий та несправедливий спосіб попереджувати громадян про подорож до конкретної країни. Я впевнений, що за цією всесвітньою засторогою є і хороші люди з добрими намірами, але є також і ті, хто налаштований політично. Найсумніша частина цієї всесвітньої застороги у тому, що вона просуває страх та ізоляцію замість відкритості та взаємозв’язку.

Так, існують реальні та правдиві небезпеки у світі. Та більша частина світу не така, як описує всесвітня засторога. Більша частина світу відкрита, дружня та готова зустріти з відкритими обіймами".