Камікадзе ж: Вашингтон vs Берлін - як Яценюк розсварив дві столиці

Німецький уряд був категорично проти призначення на прем’єрську посаду Арсенія Яценюка. Про це пише у блозі Обозревателя його шеф-редактор Орест Сохар, інформують Патріоти України.

"Яценюк був спочатку вибраний американцями, які в цьому питанні перемогли Ангелу Меркель: Меркель віддавала перевагу на посаді голови Уряду німецько-українському боксеру Кличку. Проте голова європейського підрозділу у державному департаменті США Вікторія Нуланд хотіла бачити на цій посаді колишнього голову Національного банку Яценюка", - це припущення опубліковано у провідному німецькому діловому виданні Deutsche Wirtschafts Nachrichten, але це лише одна з публікацій тутешніх ЗМІ, які передають розчарування місцевої еліти в Яценюкові.

Тут мова навіть не про те, чи був би Віталій Кличко кращим главою Кабінету міністрів, ніж Арсеній Яценюк, показовий сам механізм ухвалення рішень і наступної відповідальності за них. Європейські оцінки діяльності Арсенія Яценюка різко відрізняються від американських: ті ж німці говорять про новоявленого відставника як політика, котрий не справився із завданням і розтоптав надії мільйонів. На цьому тлі спікери Білого дому аплодують Арсенію Петровичу, зокрема навіть віце-президент США Джо Байден подякував українському прем'єру за роботу.

Поки Байден дякує, німецький правлячий істеблішмент заявляє через медіа: "Політична боротьба в середині коаліції та корупційні скандали (в Україні – авт.) привели до того, що мільярдні суми від європейських та міжнародних платників податків могли у значній мірі зникнути в брудних схемах.

Вони не привели до покращення стану в економіці – населення страждає від зростаючих цін на енергоносії та інфляції, яка стимулює зростання цін на імпортні товари". Але попри невдоволення європейців, діяльність корумпованої влади розслідуватися не буде: ані більшості, ані Кабінету міністрів.

І головним чином тому, що американська влада не вельми буде зацікавлена визнавати, що тітонька Нуланд та її шеф Байден помилилися з вибором, і українські політики "накособочили". А якщо такі розслідування і виникатимуть, то винятково в Старому Світі, як то трапилося з Миколою Мартиненком, який підозрюється у відмиванні коштів у Євросоюзі.

Так само є великі сумніви, що і українська влада розслідуватиме корупцію української влади за останніх два роки, в тому числі й тому, щоб не засмучувати Білий Дім.

Ми якось звикли абсолютизувати США, вміння американської влади ухвалювати вчасні правильні рішення. Приклад з Арсенієм Яценюком доводить протилежне: вони помиляються і до останнього не визнають своїх помилок.

Більше того, що американці своїх тримають до останнього, і навіть більше. Тому цілком логічно було б припустити, що в Яценюка давно на руках американський чи канадський паспорт, і після завершення своєї політичної кар'єри він спокійно поїде рибалити десь на березі океану. І усілякі міжнародні борці з корупцією йому не дошкулятимуть. А ми – у цей час – боротимемося з черговим корупціонером, ставленником світового закулісся.