
Незадовго до смерті професор Хокінг підібрав відповіді на 10 головних питань, які йому постійно ставили читачі після виходу в світ у 1988 році його книги. Про це пише науковий кореспондент газети Daily Telegraph Сара Нептон, передають Патріоти України. Однак у своїй останній книзі астрофізик, який помер навесні цього року, остаточно визначився з Богом - його не існує, як не існує ні загробного життя, ні раю.
Чи є Бог? - Бога немає. Ніхто не управляє всесвітом.
З чого все почалося? - З Великого Вибуху, дуже гарячого.
Чи є у всесвіті інше розумне життя? - Так, є інші форми розумного життя.
Чи можемо ми передбачити майбутнє? - Це дуже складно.
Що всередині чорної діри? - Якщо вас затягне в чорну діру, ви перетворитеся на спагетті.
Чи можливі подорожі в часі? - Цього не можна виключати.
Чи виживемо ми на Землі? - У світового порядку є майбутнє.
Чи слід нам завойовувати космос? - У найближчі сто років ми зможемо подорожувати в будь-яку точку Сонячної системи.
Чи обжене нас штучний розум? - Надрозумний штучний розум буде дуже успішно досягати поставлених цілей.
Як ми формуємо наше майбутнє? - Не забувайте дивитися на зірки, а не собі під ноги.
З відповіддю на головне питання Хокінг тягнув до самого кінця, і лише перед самою смертю зізнався, що дійшов остаточного висновку: Всевишнього, як і життя після смерті, немає.
"Всі ми вільні вірити в що хочемо, і з моєї точки зору найпростіше пояснення полягає в тому, що Бога немає, - зізнався всесвітньо відомий вчений. - Ніхто не створював цей всесвіт, і ніхто не керує нашою долею. А що стосується віри в загробне життя, то це лише мрія. Цьому немає ніяких надійних підтверджень, і це суперечить усьому, що відомо науці. Коли ми вмираємо, ми обертаємося на прах. Але в нашому житті є сенс, він у нашому впливі і генах, які ми передаємо дітям".
Виступаючи на презентації "Коротких відповідей на важливі питання" - останньої книги Хокінга - в лондонському Музеї науки, його дочка Люсі зазначила, що "незважаючи на відсутність віри, батько не відмовився б спочивати у Вестмінстерському абатстві між Ісааком Ньютоном і Чарльзом Дарвіном".

«А ти — вор! Джентельмєн удачі!». Ця фраза з відомої радянської кінокомедії, яка мала мʼяко висміювати нрави «зони», яка «виховала», на думку радянських дисидентів, «савєцкого чєлавєка» — і зараз крутиться у качалці, куди ходить Єрмак, — є просто ключе...
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Можливо, буде обмін полоненими. Це потрібно — але знайомо з часів "Мінська" і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів. Тим часом росія знов...