Він починав в Інституті надтвердих матеріалів, де працювала моя мати, і я там часто бував. Наприкінці 1980-их мені сподобався цей молодий симпатичний чоловік, який виступав на якомусь мітингу від "Народного руху", осередок якого в інституті він очолював. Був технарам, охайно вдягненим, із доброю українською вимовою, відкритим обличчям і приємною усмішкою. Таким тоді запам'ятався.
Потім В'ячеслав Чорновіл зробив його своїм першим заступником, і коли газета "Киевские ведомости", яку я певний час очолював, стала "голосом" Центрального проводу "Народного руху України" (газета була російськомовною. але такі тоді були часи й такі розклади), Лавринович часто заходив до редакції. Ми навіть колись перехилили чарку разом – чи то на баскетболі у Бродського, чи то на стриптизі (а може було й те, й інше). Із ним було приємно спілкуватися, він здавався м'яким і поступливим, і я зрозумів, чому Чорновіл узяв його своїм заступником.
В'ячеслав Максимович думав, що слухняний Лавринович не має жодних амбіцій зайняти його, Чорновілове, крісло.
Але ж як В'ячеслав Максимович помилявся! На той час його соратники під орудою адміністрації Кучми готували переворот у НРУ. Чорновіл мав бути відсторонений від посади лідера. а на його місце заколотники планували поставити Лавриновича. Можливо, з тих же причин – він здавався слухняною і керованою фігурою.
Лавринович погодився, гадаю, без особливого запалу, а через ту саму слухняність.
Однак, кучмівська адміністрація, як виявилося, провела багатоходівку. Одного дня, коли Чорновіл летів із Кучмою разом у Балтію, той запросив його у свій салон (Чорновіл як лідер опозиції летів із журналістами й іншими депутатами) і дав послухати записи із зібрань заколотників....
Нині Вікіпедія пише, що Лавринович сам подав у відставку з посади заступника лідера "Народного руху", але це не зовсім так – прямо із Балтії, телефоном, Чорновіл наказав зняти Лавриновича з усіх постів.
Звідки я це знаю? В'ячеслав Максимович сам розповів...
Однак про Лавриновича не забули. Кучма почав просувати його кар'єру. За часів Медведчука він став міністром юстиції.
Тоді ми зустрілися знов. Я прийшов брати в нього інтерв'ю з приводу підписання Україною Хартії мов національних меншин. Як виявилося, Лавринович, хоч і був міністром юстиції, хартії не читав, і був дуже здивований тим, як вона звужує використання української мови. Він лютував і, треба сказати, українську мову захищав, а я його тролив різкими запитаннями. Він був у складному становищі – любов до мови в ньому вступила в конфлікт із слухняністю до Кучми й Медведчука. Нарешті він зірвався і сказав, що я його провокую. Так, сказав я, провокую, бо ви не читали те, що підписуєте...
Лавриновича підвела слухняність і керованість: навряд чи він був ініціатором конституційного перевороту Януковича, лише ретельно підписував те, що йому давали. Мабуть, тому й не тікав за кордон. бо не бачить своєї провини.
Але мені його не шкода. Завдяки свой зручності (а ще як приклад того, що й "щирі українці" працюють в уряді донецького пахана) він мав чимало високих посад в юридичних сферах. Важче сказати. яких посад він не займав.
Він добре їв і пив, мабуть, за слухняність його допускали до дерибану бюджетних грошей. Його син очолює впливову юридичну компанію "Лавринович і партнери". Яка, до речі, донедавна оголощувалася як спонсор кількох журналістських проектів на порошенківському "5 каналі"...
Він хоч і запроторений сьогодні до СІЗО, але живий і здоровий.
А от якби він не зрадив Чорновола, то, можливо, їхав би разом із ним у тій безталанній машині, і його вбив би той самий КамАЗ...
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...