Коли люди виконують роботу янголів: Вітаю волонтерів з їхнім Святом!

Сьогодні весь світ святкує День волонтера, але хто це такі насправді? Це, по ідеї, люди, які "безвозмездно-то-есть-даром" витрачають свої сили і час на допомогу іншим. Україна зараз переживає хвилю цього руху і, на превеликий жаль, не від хорошого життя.

Війна - будь вона неладна - змусила багато тисяч людей, залишивши свій звичний уклад життя, взяти на себе тяжку працю допомоги армії, пораненим, переселенцям... Я пам'ятаю, коли почалася війна, мій близький друг, нині покійний, полковник Костянтин Пряницький, пішов добровольцем на фронт. Ми часто зідзвонювалися, я їздив до нього на Яворівський полігон, і той жахливий матеріальний стан армії вражав...

Чим міг, допомагав - від цигарок до броніків і солярки. Хлопці по-різному ставилися: хтось був радий спілкуванню з "московським попом" (мається на увазі моє служіння в УПЦ), хтось просто доброзичливо спілкувався, а хтось і образити намагався. А потім Кості не стало, - так після поранення і не оговтався...

Пам'ятаю: в шпиталь приїду до нього, а він - "Лучше, лучше молись, отец, назад мне надо на фронт, там же ребята мои...". А коли якось він приїхав, двох бійців загиблих привіз поховати, то плакав як дитина...

Ось, про що це я? Про валонтерів. Бачив різних - хтось останнім ділився, а хто і урвати хотів та єресь всяку розпускав: мовляв, "брати ми, з цими виродками сепарськими миритися треба"... Але не про це я зараз, а про те, що всіх чесних українських волонтерів вітаю з їх святом!!! Бажаю міцного здоров'я і молюся за кожного, дай вам Бог сил і терпіння, а всіх читачів хочу попросити - бережіть армію, бережіть волонтерів - їхня праця не кожному по плечу!

Дякую вам всім, волонтери, низький уклін і моє Благословіння!

Щиро ваш, о.Лука.