КПРФ потрібна, щоб її підставляти: Путін звалює "Новоросію" на плечі Зюганову

"Доля головного "білогарячечника всєя Новоросії" Олега Царьова знову стала предметом суспільного обговорення. Російське видання "Газета.Ru" днями повідомило, що наразі тривають переговори між Царьовим та Кремлем щодо участі українського зрадника у виборах до Державної думи Росії в складі місцевої Комуністичної партії Зюганова. Однак остаточне рішення, за даними видання, Путін ще не ухвалив, мовляв на Царьова можуть бути і інші плани, від його повернення в тому чи іншому вигляді в Україну до подальшої політичної "кар'єри" в терористичній "ДНР", - написав Віталій Дяченко у своїй статті для Депо, передають Патріоти України.

На підтвердження своєї версії "Газета" наводить факт присутності Царьова на жовтневому пленумі ЦК КПРФ, де він досить тривалий час спілкувався з Геннадієм Зюгановим і брав участь в обговоренні поточних питань на рівних з партійними керівниками. Сам білогарячечник уже встиг все спростувати. "До мене дійсно зверталися - і не одна - політичні сили, для можливої участі або підтримки їх на майбутніх думських виборах. Але з формальної точки зору я не можу навіть брати участь, тому що я громадянин України", - пояснив Царьов одному з російсмьких видань. Ну, типу, він би й радий подерждумити, але поки не може з причини відсутності російського паспорта.

Власне, ця відмовка Царьов за великим рахунком нічого не важить. Всі ми добре розуміємо, що отримання відповідного папірця – питання кількох хвилин в разі наявності серйозної зацікавленості у відповідних колах. Швидше за все, спростування Царьова означає, що питання його подальшого політичного життя в координатах "русского міра" наразі відкрите, і варіант з КПРФ не такий уже і фантастичний. Бовтання в ополонці віртуального "парламенту Новоросії" – аж ніяк не найефективніший спосіб використання для такого колоритного та розкрученого персонажа як Царьов. А от куди його приткнути – питання не таке вже й просте.

Повернути Царьова назад в Україну, де він був би максимально корисним "русскому міру", можна лише за умови гарантування недоторканності останнього, що наразі виглядає фантастикою. А от інкорпорувати Царьова в російський політикум можна по-різному, і багато в чому це залежить від вирішення питання, що тепер робити з "Новоросією", яку і тягти важко і викинути шкода.

То ж відправка головного "парламентаря" "ДНР" в КПРФ означатиме, якщо не злив "Новоросії", то намагання Путіна дистанціюватися від власноруч створеного геополітичного виродка. Мовляв, ми тут в Кремлі ні до чого, навіть лідери "русской вєсни" стають в лави наших політичних конкурентів. Все це має справити позитивне враження на європейських партнерів в світлі бажаного послаблення санкцій. А проект "Новоросія" поступово витискатиметься на периферію російського політичного життя.

Якщо ж навіть на такий обережний злив "Новоросії" Путін не наважиться Царьов швидше за все залишиться в своєму нинішньому неприкаянному положенні, адже в нинішній "ДНР" він особливо нікому не потрібен, як і не буде потрібен десь у "Єдиній Росії". То ж альтернативи, ніж повільно спитися на обмежених лінією зіткнення донецьких просторах, у Царьова не вимальовується. От і виходить, що злив "Новоросії" в тому чи іншому варіанті, хоча б передача її на баланс КПРФ, - це найкращий сценарій особисто для Царьова.