Майбутнє України за молодими. Ця світлина з Майдану облетіла увесь світ. Це Андрій Мальків. Майданівець, відомий волонтер, - блогер

"Ця світлина з Майдану облетіла увесь світ... Це Андрій Мальків. Майданівець, відомий волонтер." Про це пише на своїй сторінці у Facebook Svitlana Gulko, передають Патріоти України, продовжуючи:

Загартований Майданом, "Істинний бандерівець", у цей день Андрій не зміг стримати сльози. 20 лютого на Інститутській снайперська куля обірвала життя його дядька, тезки Андрія Дигдаловича, члена Афганської сотні. Він став одним з розстріляних Героїв "Небесної Сотні".

Я знала Андрія з самого початку на Майдані по дописах у "ВКонтакте". Запальний молодий хлопець з Галичини не приховував свою зневагу до Януковича та його оточення. Відкрито писав "Краще смерть! Аніж жити на колінах!". Збирав навколо себе однодумців. Власне такі гарячі молоді хлопці, як Андрій, збурювали у соцмережах українське суспільство супроти бандитського режиму Януковича. Першими були на Майдані, у самому пеклі революції гідності.

І коли почалася національно-визвольна війна з Росією - Андрій став відомим волонтером. Об'їздив увесь Донбас. "Я продовжую свою боротьбу і далі!" - у травні 2014 року написав Андрій у фейсбук.

Але життя триває. У сім'ї Андрія стала радісна подія - народилася донечка Яночка, "його перша леді". І чомусь мені здавалося, що у Андрія є великі перспективи... Що він обов'язково знайде достойну роботу в Україні... Вочевидь не судилося. Вчора я дізналася, що Андрій, аби прогодувати свою сімю, змушений працювати за кордоном.

"Важко на чужині... Не фізично. Mорально... Важко читати новини, важко писати повідомлення рідним, важко дивитись відеочат, де діти наприкінці розмови цілують камеру телефону і кажуть "па-па, тату". Але без цього ще важче..." - Зізнається Андрій Мальків на свої сторінці у фейсбук.

"Та найгірше стає увечері, коли готуєш собі вечерю, а потім в порожній чужій кімнаті стараєшся заснути...

Я гастарбайтер. Так склались обставини. І я ненавиджу свою державу за це... Та все ж таки більше люблю, ніж ненавиджу! Я українець і я патріот, де б я не був! А ти?.."

Сумно... Дуже сумно!.. Що для більшості активних розумних молодих хлопців після Перемоги Майдану так і не знайшлося роботи в Україні. Ані у парламенті, ані в уряді, ані в "Національній поліції"... ніде... Та мабуть цій владі, яка прийшла на крові "Небесної Сотні", такі полум'яні патріоти, "істинні бандерівці", як Андрій, не потрібні!.. Цій владі потрібні безликі та безхребетні тушки, тітушки, йовбаки та кнопкодави. Такі як козака Гаврилюка та порохобот Мушак у парламенті. Рева та Розенко в уряді. Дєєва та Ківа у "Нацполіції"?.. Але як казав 1-й Президент України Леонід Кравчук "Маємо що маємо".

І Андрій відразу після Перемоги Майдану це прекрасно розумів. Ось що він написав три роки тому: "Влада, яку ми скинули ціною власного життя, замінили інші люди, яких ми фактично не обирали. Одні з них безхребетні настільки, що без бою віддали Крим, сміливо допускають разчленування України і Путінську агресію, а інші підлі і підступні, роблять собі піар на чужій крові...

А такі як я повернулися додому і мовчки живуть далі, думками залишившись там, 20-го лютого 2014, на Інститутській і на Грушевського, в калюжах крові, сажі та безкорисної слави... А що далі – від нас вже мало що залежить...

Напевно, Отто Бісмарк був правий, коли говорив, що «Революцію готують генії, творять романтики, а її плодами користуються пройдисвіти». Я – романтик, і не шкодую ні про що..." - Підсумував Андрій Мальків.

Та все ж, я щиро сподіваюся, що прийде час, коли розумна українська молодь буде затребувана в Україні. І не лише на низькооплачуваних та низьковаліфікованих роботах, - а й у вищих ешелонах влади... Прийшов час уступити дорогу молодим. Адже майбутнє України за молодими та освіченими. Такими як Андрій.