Міграція в ЄС і путінська деєвропеїзація

За останні 70 років потік мігрантів нині безпрецедентний, а ЄС не може закрити кордони, адже це суперечить його цінностям, при цьому влаштувати всіх біженців також не вдається. Та цього й не можна робити. Міграція з мусульманських країн загрожує змінити назавжди обличчя Європи. Міграційні процеси можуть призвести до асиміляції багатьох європейських націй. Ці регіони втрачають свою історичну ідентичність. Так, сьогодні, Бордо заселене алжирцями й тунісцями, в Бельгії сконцентровані чеченці, у Нідерландах багато вихідців із Кавказу, в Берліні частіше чути турецьку мову, ніж німецьку. Загострюється питання радикального ісламу: сьогодні терористичні акти в Європі здійснюють ті мусульмани, хто вже народився в Європі й повинен би бути вдячним їй та своїй країні за те, але, навпаки, вони, не асимільовані, завидують корінним європейцям, вважаючи за доцільне краще їх підірвати вибухівкою, ніж жити разом. Тобто ті, хто їх посилає на такі смертельні акції уже вважають територію Європи своєю, але поки що «окупованою» європейцями. Терористи демонструють несприйняття європейських цінностей й стараються дестабілізувати ЄС.

А ще Путін, що затиснутий санкціями за анексію Криму й часткову окупацію Донбасу, також прагне деєвропеїзувати Європу, розваливши ЄС і перетягнути на свою орбіту такі країни як Франція, Італія, а особливо Угорщина, Словаччина, Чехія. Кремль зацікавлений в зростанні радикального ісламу в ЄС, адже він робить за нього частину його руйнівної справи. Тим більше, що в сьогоднішньому світі будь-яка агресивна країна може «орендувати» терористів для досягнення своїх цілей. Кремль сприймає ЄС як об’єднану й небезпечну для себе зовнішню силу та старається цю силу зробити, хоча б частково, залежною від себе через експорт енергоносіїв. В ЄС також повинні розуміти, що Росія об’єктивно не зможе стати надійним її партнером. Росію, як історично непередбачувану країну, доречно тримати на відстані від себе, щоб встигнути зреагувати на її черговий недружній крок.

Європі, що страждає від неконтрольованої та непередбачуваної мусульманської міграції, потрібна нова кров і нові сили. Такий стратегічний резерв є – це Україна з її людськими, природними й економічними можливостями. Рятівний чинник України дедалі частіше буде нагадувати про себе європейським політикам в кризовий для них час. Тільки органічно включивши Україну до свого складу у ЄС появиться «друге» дихання й свіжі сили. А коли ще Європа дійде згоди щодо формування спільних Збройних сил, тоді її колективна безпека підніметься на новий якісний рівень.

Європа приречена на спільне життя з Україною, адже всі війни 20 століття в Європі однією із своїх кардинальних причин мали українське питання: на чиїй орбіті Україна, той у безпеці й має шанс на подальший успішний розвиток. Без України на своїй орбіті у Європи завжди виникатимуть безпекові проблеми.

Автор: Олег Руденко