"Обидва мої діди у Другу світову, як і переважна більшість чоловіків з центральної України, воювали в Радянській армії. Обоє пройшли Сталінград." Про це пише у своєму Fаcebook боєць УДА, журналіст Олена Білозерська, передають Патріоти України, продовжуючи:
Мамин батько помер до мого народження, але я дуже багато про нього знаю - від мами. Батькового батька не стало порівняно нещодавно, ми з ним були великими друзями і однодумцями.
Мої дідусі-бабусі і батьки не були совками, скоріше, "кухонними антирадянщиками". Але пам'ять про ту війну і перемогу значила для них багато - не менше, ніж для наших західняків значить пам'ять про вояків УПА. Коли ще був живий мамин тато, вона любила на травневі ходити з ним до київського Парку слави.
Каже, що відчувала справжнє свято і велику гордість за свого батька і всіх, хто пройшли війну. Потім водила і мене маленьку, і я теж пишалася дідом, якого ніколи не бачила. А зараз вона ніколи туди не піде - погидує. Бо це свято і цю перемогу узурпувала огидна вата - шовіністи, імперці, мракобіси і посібники окупантів. Жодна порядна людина не захоче асоціювати себе з ними.
Якщо послухати наших ворогів, то у Другу світову воювали лише їхні діди. А наших дідів - моїх і колосальної кількості інших бійців, які зараз воюють за Україну - ніби й не було. Ніби вони й не наші діди. Ніби ми маємо їх забути.
А дзуськи вам, окупанти з колаборантами. Наші діди воювали і були героями, а серед ваших, я так думаю, був значний відсоток таких, як ви, перебіжчиків - бо це має бути генетичне.
Ви не примусите нас відмовитись від наших предків - так само, як не змогли за півстоліття внушити західнякам, що бандерівці - то від слова "бандити". Це було неможливо, адже майже у кожного уродженця західної України дідусь чи бабуся, якщо не всі четверо, воювали в УПА. Це нам можна було розказувати у школах, що бандерівці - це зло, і ми вірили. А вони від народження знали правду і просто мовчали до пори.
Мені здається, що нині, коли ми, патріоти, починаємо визнавати героями лише ветеранів УПА - ми підсвідомо граємо на руку ворогові, бо самі віддаємо, даруємо йому частину того, що є наше. От я бачила патріотичний плакат "Діди воювали", з Бандерою, Шухевичем і тризубом замість серпа і молота. Воювали, звичайно. Але тільки в західняків.
Так, у центральній і східній Україні теж діяли боївки УПА, але ж переважна більшість радянських фронтовиків навіть не здогадувались про їхнє існування. Мої діди не воювали за суверенну Україну - але ж ідеї суверенної України на наших теренах тоді ще не було - вона пішла на захід разом з діячами УНР і завдяки відсутності Інтернету була стерта з масової свідомості.
Як можна воювати за те, про що ти ніколи не чув? Вибачте за пафос, але ж не можна було стати християнином до того, як прийшов Христос, чи до того, як ти почув про Його вчення. Для кожної ідеї настає свій час.
У західняків і уродженців "Великої України" - різна історія. Так сталося, так склалося. Це даність. Але нині Україна зліпилася й відбулася. Це теж даність. І різна історія стала нашою спільною історією.
Тому найкращий плакат на цю тему, який я бачила, містив аксіому: "Без України не було б перемоги, без Росії не було б війни".
Західні лідери роками дурили українців, обіцяючи вступ в НАТО. Провина за нинішню війну в Україні частково лежить на країнах Заходу. Про це в авторській статті для журналу The American Conservative написав колишній спеціальний помічник президента США Р...
Колишній радник Офісу президента та військовий експерт Олексій Арестович зробив прогноз щодо можливих віялових відключень світла. Про це він написав у Telegram, передають Патріоти України. "Взимку, якщо ми не встигнемо нічого зробити до цього моменту, ...