Чомусь їх називають кінськими, але зовсім не тому, що коні люблять ласувати цими рослинами, передають Патріоти України з посиланням на Закарпатські новини.
Просто споконвіку на Балканах, звідки родом ці дерева, саме їхніми плодами люди лікували органи дихання коней. Крім того, рубець на шкірці площа трохи нагадує підкову.
Але унікальність ужгородських каштанів не в цьому. Про те, чи доцільно їх вирощувати в місті розмови ведуться із року в рік. Якось тут навіть спаплюжили цілу алею дерев, нещадно позрізавши гілки. Проте таке знущання над каштанами було не лише в Ужгороді, але і в Мукачеві та Хусті.
Та мова не про це. Дерева, безумовно, корисні. Один каштан може очистити від вихлопних газів 20 тисяч кубометрів повітря. Крім того, рослини є цінними медоносами.
Каштанові дерева живуть по 500 років і довше. Вони існували з доісторичних часів. До 378 до н.е. римляни активно вирощували каштани і перемелювали горіхи в борошно для випічки хліба.
Крім білих кінських каштанів, в Ужгороді є ще червоні та жовті.
Цікаво, що колись каштани називали «рисом, що росте на деревах» оскільки в них поживні властивості надзвичайно схожі на рис.
На Байковому кладовищі у Києві знаходиться могила народного улюбленця кількох поколінь українців – актора Петра Вескляров, більше відомого за роллю Діда Панаса, котру він виконував у телепрограмі "Вечірня казка" на українському телебаченні протягом 196...
2 вересня в православному календарі день пам’яті святого мученика Маманта, А також святого преподобного Івана Постника, патріарха Царгородського (15 вересня за старим стилем). Мамант - християнський святий III століття. Народився в Пафлагонії (сучасна ...
