1935 рік. Василь Симоненко - український поет і журналіст, шістдесятник, чия поезія розповсюджувалась в основному у форматі самвидаву. Тематично вона становила сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, любов до Батьківщини та інтимна лірика.
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скабри по краплині
Я тобі закохано віддам.
"Я інколи почитую і аналізую «сміття», яке видає «Россия в глобальной политике». Чому? Бо там друкуються ідеологи Кремля. І цей матеріал, про який піде мова, з’явився за місяць до славнозвісної Аляски", - пише український дипломат Роман Безсмертний на ...
Війська країни-агресора Росії просунулися на двох напрямках фронту у Донецькій та Дніпропетровській областях. Про це свідчить інформація аналітичного проєкту DeepState у п’ятницю, 29 серпня, передають Патріоти України. Згідно з картами, окупанти просун...