1935 рік. Василь Симоненко - український поет і журналіст, шістдесятник, чия поезія розповсюджувалась в основному у форматі самвидаву. Тематично вона становила сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, любов до Батьківщини та інтимна лірика.
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скабри по краплині
Я тобі закохано віддам.
Кажуть «слуги», що вони дуже страждають, коли їх ображають. Особливо, коли стоїть завдання від Банкової: використати будь-що, аби зашкодити Порошенку. Сказав їм, що допомагати фронту – це не «перераховувати гроші волонтерам» з теплої зали, як вони хвал...
Дрони в ніч на 31 січня знову атакували кілька регіонів Росії. У Волгоградській області внаслідок атаки виникла пожежа на нафтопереробному заводі. Про це повідомляють російські Telegram-канали, передають Патріоти України. . За словами росіян, звуки ви...