
1935 рік. Василь Симоненко - український поет і журналіст, шістдесятник, чия поезія розповсюджувалась в основному у форматі самвидаву. Тематично вона становила сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, любов до Батьківщини та інтимна лірика.
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скабри по краплині
Я тобі закохано віддам.
На сайті Офісу Президента України 20 березня нарешті з’явилася петиція щодо захисту українських Карпат — після чотирьох попередніх відмов, передають Патріоти України з посиланням на ESPRESO.TV. Її автор, ветеран і біолог Андрій Тупіков, стверджує: доку...
21 березня за новим стилем віряни вшановують пам'ять преподобного Якова, єпископа Кирила Катанського і патріарха Фоми Константинопольського. За старим стилем сьогодні вшановують преподобного Феофілакта Никомидийского і священномученика Феодорита. . На...