1935 рік. Василь Симоненко - український поет і журналіст, шістдесятник, чия поезія розповсюджувалась в основному у форматі самвидаву. Тематично вона становила сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, любов до Батьківщини та інтимна лірика.
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скабри по краплині
Я тобі закохано віддам.
Cтарший директор Центру кібербезпеки та технологічних інновацій у Фонді захисту демократій Марк Монтгомері вважає, що Україна має альтернативу для протидії балістиці РФ. На його думку, ця опція має незвичну, але робочу альтернативу, передають Патріоти ...
Марія Данилова вісім років стежила за своїм чоловіком Володимиром Сосюрой за завданням радянських спецслужб. Поет дізнався про таємну роботу дружини і залишився з нею до кінця життя, зазначають Патріоти України. Марія Данилова і Володимир Сосюра познай...
