Наш Майдан: За два роки влада так і не зрозуміла, що її партнер — народ, а не олігархи, - Мустафа Найєм

Головне, чого ми не отримали за цей рік,— справедливість. І мова не тільки про суди і прокуратору, справа у різниці між тим, що люди чекають від влади і що отримують у відповідь.

Євромайдан. Ілюстрація:olespliouchtch.blogspot.com

Другий рік з дня початку революції гідності на Майдані пройшов у надії, але закінчується тривожно. За цей час ми не отримали ні історичних проривів, ні видатних лідерів, ні рішень, які викликають захоплення. Якщо коротко: ми протрималися. Так, були і позитивні події. Але при цьому занадто часто доводилося стикатися з явищами, яких усі боялися. А так хотілося думати, що стало інакше. Про це пише у колонці Нового времени народний депутат, журналіст Мустафа Найєм, повідомляють Патріоти України.

Я не буду вдаватися до подробиць і наводити прізвища фігурантів гучних корупційних скандалів. Зрештою, все це деталі великої мозаїки, освітлюваної президентом і прем'єром.

Головна помилка, здійснена Петром Порошенком і Арсенієм Яценюком,— стратегічно неправильний вибір партнера. Отримавши владу, вони розбилися на табори і вступили у вже звичну позиційну боротьбу, спираючись головним чином на олігархів.

За рік війни з олігархами не було оприлюднено жодного судочинства проти кого‑небудь з першої ліги. Жодного.

Люди Ріната Ахметова — як і раніше, бажані гості у Кабінеті міністрів, ..Ігор Коломойський продовжує вести політичний діалог з Адміністрацією президента, а Геннадія Корбана, арештованого під шум фанфар, прокуратура ганебно не змогла утримати більше ніж на 72 години.

Дмитро Фірташ все ще планує повернутися в країну, а його соратники продовжують сидіти в парламенті. Але якщо ви думаєте, що про це не говорять у кабінетах перших осіб, то помиляєтеся.

І всьому там знаходяться причини. Вони різною мірою смішні або незграбні. Але вони є. І головні звучать банально: у країні війна, криза, не можемо ж ми воювати проти всіх, потрібно лавірувати.

Замість того щоб спертися на підтримку виборців і відкрити тотальний фронт проти клановості і договірняків, команди президента і прем'єра вважали за краще мати в партнерах олігархічні фінансово-промислові групи, для яких єдиний шанс вижити — це зберегти корупцію.

А з народу ж вирішили зробити глядача, якого, як їм здається, можна обдурити, придумуючи все нові й нові виправдання.

Але якщо рік тому суспільство поблажливо погоджувалося, що "ці кращі за попередніх", то сьогодні люди хочуть бачити конкретні результати. Час порівнянь минув.

Головне, чого ми не отримали за цей рік,— справедливість. І мова не тільки про суди і прокуратору, справа у різниці між тим, що люди запитують з влади і що отримують у відповідь.

Киваючи на війну, влада вимагає розуміння, не роблячи навіть видимих спроб вийти зі звичних схем і домовленостей.

Реформа прокуратури все ще буксує. Судова реформа навіть не вступила у фазу реалізації. Підкилимні ігри і переділ енергоринку стали головним аргументом для популістів, які знищили всяку можливість донести до суспільства необхідність підвищення тарифів.

Єдина світла пляма — реформа поліції, але і вона щодня стикається з потребою вигризати бюджет на зарплату.

Рік тому я вважав і досі в цьому впевнений, що найбільшим досягненням на Майдані було зародження страху держави перед суспільством, а не навпаки, як це прийнято в таких країнах, як Білорусь, Росія, Казахстан, де страх перед репресивним апаратом — основа стабільності.

Результатом другого року після Майдану став величезний прорив громадянського суспільства. Жодна реформа, жоден закон не зрівняються з тим подвигом, який щодня роблять тисячі активістів у всіх регіонах.

Повільно, але впевнено і без істерик в країні виростають нові лідери.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Хіти тижня. "ПП і його кум багато приклались, щоб витягти мене з луганського полону, я їм дуже вдячна, але правда в цьому випадку дорожча", - Настя Станко

вівторок, 12 грудень 2017, 1:00

На думку журналістки, Україні не потрібно міністерство інформації чи правди, Україні треба трохи клепки в голові, організаторських здібностей і вміння комунікувати. Про це у своєму блозі пише журналістка Настя Станко, передають Патріоти України. "Я при...

"Порошенко избрали на выборах, а Саакашвили у нас в гостях", - Роман Цимбалюк

вівторок, 12 грудень 2017, 0:28

Абсурдні події останніх тижнів були можливими тільки у нас, коли спочатку Міхо отримав громадянство, а потім його забрали. "Меня это возмущает... Несмотря на все глупости и ошибки украинской власти ставить знак равенства между Верховным главнокомандующ...