"Не чіпайте нас і залишитеся живі": Кредо ізраїльських спецпризначенців, одних з найкращих у світі

Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на "Народну Армію".

У ЦАХАЛ налічується більше 40 елітних підрозділів. А служба в них є, без пафосу, боротьбою військовослужбовців за виживання без права на відступ. Адже ця країна воює вже понад 70 років. Звичайно, досвід боїв загартував ізраїльських спецпризначенців, вони стали одними з найкращих у світі. Їхнє кредо так і звучить: «Не чіпайте нас і залишитеся живі». Про деякі з цих підрозділів — у цьому матеріалі

Одним із найбільш підготовлених спецпідрозділів Ізраїлю вважається «Саєрет Маткаль», який підпорядковується безпосередньо начальнику Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю. Його бійці брали участь у багатьох операціях, також і за межами Ізраїлю, більшість з яких були успішні. Завдяки цьому «Саєрет Маткаль» має статус найкращого диверсійного армійського формування світу. Спецпідрозділ, за офіційними даними, був сформований 1957 року. В лавах ЦАХАЛу він поєднав диверсійні методи «командос», збір тактичних і розвідувальних даних та можливість проведення операцій у тилу супротивника.

З урахуванням специфіки діяльності спецпідрозділу у відкритому доступі немає точних даних ні про кількість його співробітників (як оперативників, так і обслуговуючого персоналу), ні про місце їхньої дислокації. Хоча відомо, що солдати в цьому підрозділі досить молоді, є навіть 18-річні. Служба в «Саєрет Маткаль» вважається дуже почесною. Деякі бійці по її завершенні (шість років) стають відомими державними і військовими діячами.

Навчання в цьому спецпідрозділі є доволі жорстким і пов’язане з великим фізичним та інтелектуальним навантаженням. Випускники курсу молодого бійця, який закінчується марш-кидком пустелею завдовжки близько ста кілометрів і складанням присяги в легендарній фортеці Масада, вільно володіють багатьма діалектами арабської мови, різними техніками бою на малій дистанції, знають підривну справу, вміють стрибати з парашутом і користуватися всіма видами стрілецької зброї.

«Саєрет Маткаль» проводив операції із захоплення і ліквідації терористичних лідерів, звільнення заручників, знищення стратегічно важливих об’єктів на ворожій території. Популярність спецпідрозділу принесла знаменита операція «Ентеббе», також відома як «Кульова блискавка» або «Йонатан».

Тоді вісім терористів захопили літак авіакомпанії «Air France» з пасажирами на борту та, погрожуючи зброєю, змусили екіпаж летіти в Уганду із дозаправкою в Лівії. Солдати Уганди всіляко їм сприяли. Заручників розташували в будівлі старого термінала аеропорту міста Ентеббе. Уряду Ізраїлю був пред’явлений ультиматум з вимогою звільнити 53 засуджених терористів. У разі його невиконання протягом 48 годин погрожували почати вбивати заручників. У ході переговорів вдалося дещо збільшити цей термін.

Знаходячись за три з половиною тисячі кілометрів від Ізраїлю — в самісінькому серці Африки, терористи почувалися в цілковитій безпеці. Як виявилося, даремно. До Уганди вилетіли чотири велетенські «Геркулеси» з ізраїльськими спецпризначенцями. Бійці були розподілені на п’ять загонів.

Після семигодинного польоту «Геркулеси» досягли Ентеббе. Щойно шасі торкнулися посадкової смуги, бійці головного загону стрибнули на землю. Вони розмістили вздовж смуги резервні вогні на той випадок, якщо керівництво аеропорту вимкне освітлення. «Геркулес» зупинився в дальньому куті льотного поля, від нього від’їхали «Мерседес» і два джипи.

Приблизно за сто метрів від будівлі, де перебували заручники, автівки намагалися зупинити два угандійські вояки. Один із них навів на «Мерседес» автоматичну гвинтівку, та ізраїльські солдати нейтралізували його пострілами з пістолетів із глушниками. Після цього вони вистрибнули з автівок і побігли до будівлі. Бійці увірвалися в зал, де утримували заручників. З тієї миті, як спецпризначенці застрелили солдата Уганди, і до ліквідації терористів, що охороняли заручників, минуло декілька хвилин.

У ході операції було вбито всіх терористів і декілька десятків солдатів Уганди. У перестрілці загинули два заручники. Ізраїльтяни втратили в цій операції лише одного бійця.

Ще один відомий антитерористичний спецпідрозділ Армії оборони Ізраїлю «Дувдеван» (у перекладі — «Вишня»). Його створено для боротьби з терористами на Західному березі річки Йордан 1987 року, відразу після початку першої інтифади. Спочатку група була укомплектована бійцями, які перейшли з інших елітних підрозділів, також і з «Саєрет Маткаль».

Стати бійцем підрозділу теж непросто. Спочатку вони проходять тест на фізичну витривалість — біг з 30-кілограмовим вантажем, відтискання і подолання інших видів навантажень. Кандидатів, які витримали випробування, відправляють на піврічні курси. Там майбутні спецпризначенці вчаться стріляти з будь-яких положень та з будь-якої відстані, долати всілякі перешкоди і здійснюють багатокілометрові марш-кидки.

Закінчивши цю підготовку, майбутні спецпризначенці складають іспит на право носіння червоного берета. Вони здійснюють марш-кидок на 90 км з вантажем 30–40 кг. Останні 10–15 км долають бігом. Іспит традиційно проводиться двічі на рік, влітку — в найспекотніший час, коли температура досягає +30–40°С, а взимку — у зливу.

Навчання продовжується. Оскільки служба в цьому підрозділі передбачає часте перебування серед ворожо налаштованого населення, коли неминуче виникнення сутичок, дуже багато часу в ході підготовки приділяється відпрацюванню прийомів рукопашного бою. Причому тренувальні поєдинки проводяться, як правило, за повного контакту з мінімально необхідними для безпеки обмеженнями і захисним спорядженням. Ізраїльські фахівці вважають, що майстерне володіння прийомами рукопашного бою допомагає уникнути зайвого використання зброї під час дій у натовпі, серед мирного населення.

Спецпризначенців також вчать визначати місцезнаходження будинків за фотографіями, зробленими з вертольотів і літаків. Відпрацьовується тактика штурму різних будівель. Бійці навчаються вриватися в споруди через вікна, двері й дах. При цьому наголос робиться саме на штурмових діях.

І лише пройшовши всі етапи підготовки, кандидати стають бійцями. Кожному з них присвоюється звання молодшого сержанта і вручається пістолет. Уже в підрозділі молоді бійці проходять додаткове навчання (снайперська підготовка, екстремальне водіння транспортних засобів і розвідка).

Найпотужнішою ударною групою у «Дувдеван» вважається рота глибинної розвідки.При потраплянні до неї бійці проходять додаткову підготовку. Будь-який з них вчиться збирати міни з підручних матеріалів, а також знешкоджувати їх, що в умовах безперервних терактів дуже важливо.

Також бійці вчать арабську мову, історію та культурні звичаї арабів, психологію їхньої поведінки. Ретельно вивчають і способи маскування «під арабів»: носіння арабського одягу, використання перук, накладних борід і вусів, контактних лінз для зміни кольору очей, гриму тощо. Як один із засобів маскування часто використовують переодягання в жіночий одяг. Це обумовлено, по-перше, тим, що в арабському світі жінки мають дуже невисокий соціальний статус, їх не бояться, тож вони можуть вільно пересуватися, не привертаючи уваги, особливо, якщо носять традиційний арабський одяг заміжньої жінки. По-друге, під широким арабським жіночим одягом зручно ховати зброю, особливо потужну довгоствольну, а також засоби зв’язку, спостереження тощо. Позаяк бійці «Дувдеван» часто діють у парі, то вони вчаться зображати подружжя.

Підготував Роман ВУС

Інформація публікується з відкритих джерел.