Біженці проти тих, хто залишився: як Росія за допомогою ШІ намагається розколоти українців і посварити їх з Європою

неділя, 22 листопад 2026, 19:54


"Українські біженці хочуть продовження війни, а ті, хто залишився вдома, — миру за будь-яку ціну", "біженці крадуть соціальну допомогу європейців, ""українці за кордоном забирають робочі місця місцевих": які інструменти у пропаганді використовує Росія, аби посварити українців та спаплюжити їх імідж за кордоном

Про це – у розслідуванні "Алгоритмів брехні" на Еспресо та Slawa.TV.

Вигадані українці та штучне протистояння

У середині осені в TikTok почали масово поширювати два типи відео. В одних нібито українські біженці за кордоном закликали співвітчизників продовжувати війну, оскільки в разі її завершення вони могли б втратити прихисток і соціальні виплати. В інших уже українці, які залишилися вдома, говорили про втому від бойових дій і необхідність поступитися Росії.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО цю кампанію назвали "Зневірені українці проти закордонних патріотів". Її мета — створити враження, що українці всередині країни та за її межами мають протилежні погляди на майбутнє держави й фактично стали ворогами.

Усі ці ролики були створені за допомогою штучного інтелекту. Відрізнити їх від справжніх відеозаписів непросто, адже пропагандисти використовують реалістичні обличчя, голоси та знайомі суспільству ситуації.

Одним із прикладів став ролик із чоловіком, який висміював українців як удома, так і за кордоном. Його прототипом був вінницький блогер Руслан Силян, який виїхав з України після проходження ВЛК та згодом оселився в Молдові. Водночас доказів його роботи на російську пропаганду немає. Однак у ЦПД наголошували, що контент про нібито успішну втечу з України активно підхоплюють і просувають російські ботоферми в TikTok, використовуючи його для деморалізації суспільства.

скріншот із згенерованого за допомогою ШІ відео з зобреження блогера Руслана Силяна

Росія давно намагається протиставити українців, які залишилися вдома, і тих, хто виїхав за кордон. Однак із середини 2025 року до таких кампаній почали активно залучати діпфейки. Спочатку це були підроблені вуличні опитування, а згодом — масові відео з вигаданими українцями, які нібито висловлювали невдоволення мобілізацією, вимагали миру за будь-яку ціну або, навпаки, закликали воювати до перемоги.

Один із таких роликів поширювали ще восени 2025 року. На ньому нібито 23-річний новобранець ЗСУ плакав і просив допомогти, оскільки його силоміць відправляли на фронт. Відео перекладали англійською та німецькою мовами, супроводжуючи закликами припинити військову допомогу Україні.

скріншот із згенерованого за допомогою ШІ відео 23-річного українця

У вересні цей фейк знову почали поширювати в соціальних мережах. Фактчекери встановили, що відео створили за допомогою штучного інтелекту. Зокрема, під час перевірки обличчя чоловіка вдалося знайти російського ютубера та стримера, зовнішність якого використали для створення фальшивого образу українського військового.

Попри те, що в Україні чоловіки віком до 25 років не підлягають мобілізації, такі факти не заважають російським пропагандистам створювати вигадані історії.

Натомість в інших роликах фігурують нібито українські біженці, які з-за кордону висміюють тих, хто залишився в Україні та воює.

Як Росія налаштовує європейців проти українських біженців

Окремий напрям російських інформаційних кампаній — дискредитація українців за кордоном. Пропагандисти намагаються переконати європейців, що біженці живуть коштом місцевих платників податків, отримують незаслужені привілеї, відбирають робочі місця та створюють проблеми для місцевого населення.

Один із поширених сюжетів — заможні українці, які нібито розкошують у Європі за рахунок соціальних виплат. Як приклад у 2023 році поширювали фотографію дорогого автомобіля McLaren з українськими номерами. Знімок подавали як доказ того, що українські біженці їздять Європою на суперкарах.


Однак польські фактчекери з'ясували, що фотографію зробили в Будапешті. Журналісти угорського видання Lakmusz встановили, що автомобіль належав громадянину Ірану, який кілька років жив в Україні. Він був причетний до міжнародної шахрайської мережі Milton Group, яка виманювала гроші в людей під виглядом інвестицій у криптовалюти. Тобто до українських біженців ця історія не мала стосунку.

В іншому випадку в Чехії поширювали відео, на якому нібито нахабний українець вимагав у супермаркеті безкоштовні продукти. Ролик викликав обурення в соціальних мережах, хоча чоловік, зображений у ньому, був вигаданим.

Ще один напрям пропаганди — звинувачення українців у тому, що вони забирають роботу в місцевих жителів і стають тягарем для економіки. У Польщі біженців пов'язували зі зростанням безробіття серед молоді. Однак фактчекінгова організація OKO.press встановила, що українці переважно заповнювали вакансії, на які бракувало місцевих працівників.

За дослідженням Deloitte для ООН, у 2025 році внесок українських біженців у ВВП Польщі сягнув 94 млрд злотих. У Чехії лідер ультраправої партії SPD Томіо Окамура також заявляв, що українці забирають робочі місця в чехів. Водночас дані Міністерства праці країни свідчили, що біженці заповнюють вакансії, на які не вистачає працівників. За дев'ять місяців 2025 року вони принесли до чеського бюджету майже на 12 млрд крон більше, ніж держава витратила на їхню підтримку.

У Німеччині ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" вимагала позбавити українських біженців соціальної допомоги, називаючи їх тягарем для платників податків. Однак у країні працюють близько 400 тисяч українців, майже 350 тисяч із них сплачують обов'язкові соціальні внески.

Для просування наративу про особливі привілеї українців у Німеччині використовували навіть анімаційні ролики. У них український школяр нібито отримував найвищу оцінку лише через своє громадянство, безквитковий пасажир уникав штрафу, а грабіжника відпускала поліція. Основний посил таких відео полягав у тому, що українцям у Німеччині нібито дозволено те, чого не можуть собі дозволити місцеві жителі.


Російська пропаганда також використовує чутливі для європейських суспільств теми, зокрема особисті стосунки та родину. У Польщі вже кілька років просувають наратив про те, що українки нібито відбирають чоловіків у польок.

У лютому польські соціальні мережі заполонили фальшиві оголошення про пошук чоловіків від імені нібито вагітних українок або жінок із дітьми. Їхні фотографії були згенеровані штучним інтелектом.

Крім того, пропагандисти підробили відео української активістки Анастасії Кохнівої, додавши до нього згенерований голос. У фальшивому ролику жінка нібито заявляла, що польські чоловіки обирають українок, а ті народжуватимуть дітей замість польок і встановлюватимуть власні правила.

Фактчекери польської редакції Agence France-Presse знайшли оригінальне відео й встановили, що активістка нічого подібного не говорила. За результатами перевірки, імовірність того, що голос у ролику був згенерований штучним інтелектом, становила 98%.

Ще один спосіб дискредитації — звинувачення українських біженців у злочинах. У січні проросійські телеграм-канали поширили підроблений сюжет Euronews про смертельну пожежу на швейцарському курорті Кран-Монтана. У фальшивій версії стверджували, що трагедію нібито спричинив український біженець Олег К., який підпалив бар через ревнощі.


Насправді пропагандисти взяли справжній репортаж Euronews і замінили його фінальну частину, додавши приблизно 15 секунд вигаданого відео та згенеровану озвучку. В оригінальному матеріалі йшлося про ймовірне займання від бенгальських вогнів.

У вересні в соціальних мережах також поширили підроблену першу шпальту німецької газети TAZ. На ній стверджували, що українські чоловіки нібито вчинили понад 800 злочинів за тиждень, аби потрапити до німецьких в'язниць і уникнути повернення в Україну. Насправді видання такого матеріалу не публікувало, а наведена статистика була вигаданою.

"Матрьошка" і "Двійник": хто стоїть за фейками

Підроблені матеріали Euronews і TAZ мають ознаки російських дезінформаційних операцій "Двійник" та "Матрьошка".


Перша створює копії сайтів відомих медіа, на яких публікує вигадані новини. Друга підробляє відеосюжети, документи та інші матеріали, видаючи їх за справжній контент відомих журналістів і редакцій.

Свіжий приклад такої діяльності зафіксували в Польщі. На тлі політичної кризи навколо Конституційного трибуналу прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що дестабілізувати ситуацію в країні допомагає російська армія ботів. Уже 2 листопада в TikTok протягом пів години з'явилися п'ять фальшивих сюжетів під брендами BBC, Euronews, Deutsche Welle, Bellingcat та інших медіа й організацій.

У них відомим західним журналістам, фактчекерам і румунському міністру приписували вигадані заяви. Зокрема, пропагандисти намагалися переконати аудиторію, що Туск нібито бреше про російське втручання, а головною загрозою для Польщі є українські біженці.

Заступниця виконавчого директора "Вокс Україна" та представниця фактчекінгового проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко пояснила, що російська пропаганда намагається створити хибну дилему, ніби українське суспільство складається лише з двох груп із протилежними поглядами.

"Якщо раніше для створення подібних кампаній потрібно було або шукати реальних людей, або акторів, або елементи відео, де вже були б, наприклад, або біженці, або ті українці, які залишилися вдома, і вкладати доволі багато ресурсу, щоб змонтувати, зробити реалістичне відео, зараз, завдяки штучному інтелекту, виробництво таких фейків стало надзвичайно дешевим, масовим і швидким. І саме це дозволяє Росії більш масово заповнювати соціальні мережі і, у свою чергу, надалі створювати вже інше враження", – пояснила Сліпченко.

Масове поширення однотипних роликів також створює ефект впізнаваності. Користувачам починає здаватися, що вони вже неодноразово чули подібні думки від інших людей, а отже, такі погляди нібито справді поширені в суспільстві.

Сліпченко радить звертати увагу на відео, у яких створюють штучне протистояння між двома групами людей або пропонують лише два можливі варіанти розвитку подій. Особливо підозрілими мають бути ролики, які викликають сильні емоції та відтворюють уже знайомі пропагандистські тези.

Експертка також наголосила, що Росія адаптує свої інформаційні кампанії до особливостей кожної країни. У Польщі використовують тему конкуренції за чоловіків і робочі місця, у Німеччині — соціальних виплат, а в інших державах можуть спекулювати на доступі до житла, медицини чи державної допомоги.

"Фактично, Росія намагається апелювати до відчуття несправедливості. А наратив, який у даному випадку намагається просувати Росія, що нібито уряди окремих країн допомагають Україні та українцям ледве найбільше, аніж власному населенню. Тут дійсно може йти мова про конкуренцію за соціальні гарантії, за робочі місця, за будь-які інші преференції. Таким чином, через подібні кейси, Росія намагається не просто викликати недовіру до українських біженців, а вплинути навіть на суспільні настрої підтримку тих політичних сил, які, наприклад, налаштовані допомагати Україні і скерувати жителів тих чи інших, наприклад, європейських країн, навпаки, підтримувати ті сили, які би виступали проти підтримки Україні", – пояснює експертка.

Водночас вона зауважила, що дезінформація поширюється не лише в TikTok. Фейки продовжують циркулювати у Facebook, Instagram, Threads, YouTube і Telegram. Особливо популярними стали короткі вертикальні відео з емоційним початком, які швидко привертають увагу користувачів.

За словами Сліпченко, платформи вже реагують на скоординовані кампанії та обмежують роботу підозрілих акаунтів. Однак важливою залишається й участь самих користувачів, які можуть скаржитися на неправдивий або маніпулятивний контент.

Чи справді українці стали ворогами одне одному

Попри численні спроби Росії створити враження суспільного розколу, соціологічні дослідження не підтверджують існування двох непримиренних таборів українців.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, 89% опитаних в Україні не заперечують проти повернення біженців до українського суспільства. Причому 49% готові прийняти їх навіть до свого близького кола.


Водночас це не означає, що напруження між українцями відсутнє. Люди, які залишилися в Україні, та ті, хто виїхав за кордон, мають різний досвід війни, різні побоювання й образи. Російська пропаганда використовує саме ці реальні суперечності, намагаючись перетворити їх на взаємну ненависть.

Різняться й погляди на завершення війни. За жовтневим опитуванням КМІС, 76% українців підтримували продовження збройного опору Росії навіть за умови загрози російських ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

Водночас за даними соціологічної групи "Рейтинг", 57% респондентів виступали за припинення бойових дій і пошук компромісу. Проте лише 3% допускали територіальні поступки без жодних умов.

Серед українців, які перебувають за кордоном, також немає одностайності щодо майбутнього війни. За травневим дослідженням Gradus Research, 65% опитаних українських мігрантів у країнах ЄС підтримували досягнення миру шляхом переговорів. Дослідження стосувалося, зокрема, умов повернення в Україну, серед яких завершення бойових дій і гарантії безпеки залишаються одними з головних.


Водночас зростає побоювання щодо ставлення до тих, хто виїхав. Якщо роком раніше негативної реакції через виїзд під час війни побоювалися 30% опитаних мігрантів, то у 2026 році цей показник зріс до 53%.


Джерело

Опублікував: Андрій Савчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Біженці проти тих, хто залишився: як Росія за допомогою ШІ намагається розколоти українців і посварити їх з Європою

неділя, 22 листопад 2026, 19:54

Про це – у розслідуванні "Алгоритмів брехні" на Еспресо та Slawa.TV. У середині осені в TikTok почали масово поширювати два типи відео. В одних нібито українські біженці за кордоном закликали співвітчизників продовжувати війну, оскільки в разі її заве...

В лівійському порту Бенгазі дрони потопили російський ракетний корвет: З'явилися супутникові знімки

неділя, 22 листопад 2026, 18:24

​. В Бенгазі, який слугує опорним пунктом командувача так званої Лівійської національної армії (ЛНА) фельдмаршала Халіфа Хафтара та його клану, що мають тісний військово-політичний союз із Росією сьогодні відбувся гучний інцидент. В порту міста вибухну...