
Росія та Україна опинилися в конкуренції за китайське оптичне волокно, яке використовують для виробництва безпілотників, стійких до засобів радіоелектронної боротьби. На тлі різкого зростання попиту цей матеріал стрімко дорожчає, а російські закупівельники, за оцінками учасників ринку, отримують перевагу завдяки централізованим замовленням і значним фінансовим ресурсам, передають Патріоти України.
За даними Financial Times, із весни 2026 року вартість високоякісного оптоволокна зросла більш ніж у шість разів. Якщо раніше кілометр продукції коштував приблизно 4 долари, то тепер ціна сягає 30 доларів. Така ситуація створює додаткові труднощі для українських виробників безпілотників, яким доводиться конкурувати за обмежені запаси матеріалу.
Оптичне волокно набуло особливого значення у виробництві військових дронів. На відміну від безпілотників, які передають сигнали через радіоканал, апарати на оптоволокні з'єднані з оператором тонким кабелем, який розмотується під час польоту.
Завдяки такому способу керування дрони значно менше залежать від радіозв'язку. Це ускладнює протидію їм за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, які зазвичай використовують для придушення або порушення каналів управління безпілотниками.
Водночас виробництво таких апаратів потребує значної кількості спеціального волокна. Чим більшою є дальність польоту, тим довшим має бути кабель, який з'єднує дрон з оператором.
Однак військові потреби України та Росії — не єдина причина зростання цін. На світовий ринок також впливає стрімке будівництво дата-центрів, необхідних для розвитку штучного інтелекту. Такі об'єкти потребують великих обсягів оптичного волокна для передавання даних.
Провідний аналітик із питань оптоволокна та кабельної продукції лондонської дослідницької компанії CRU Ахмед Алі пояснив, що структура глобального попиту змінюється. До традиційного використання матеріалу в телекомунікаційній галузі додалися потреби дата-центрів і виробників безпілотників.
За його словами, оптоволоконні дрони почали помітно впливати на споживання цієї продукції у 2025 році, переважно через російсько-українську війну. У 2026 році попит суттєво зріс, причому Україна та Росія продовжують забезпечувати значну частину споживання волокна для таких безпілотників.
Однією з головних проблем для українських виробників є організація закупівель. За словами українського трейдера, який постачає оптоволокно з Китаю, Росія має можливість купувати продукцію централізовано та великими партіями.
В Україні ситуація інша: замовлення розподілені між сотнями компаній і посередників. Через це українським покупцям складніше конкурувати з великими замовниками, які можуть одразу викуповувати значні обсяги матеріалу.
Трейдер розповів Financial Times, що отримує інформацію про ситуацію на ринку від китайських компаній. За його оцінкою, саме масштаб і централізація російських закупівель дають Москві перевагу в боротьбі за доступні запаси.
Це створює ризик, що частина продукції, яку могли б придбати українські виробники, дістанеться російським постачальникам. Сам трейдер описав ситуацію так: «Оптоволокно, яке не потрапляє в Україну, потрапляє в Росію. Це майже гра з нульовою сумою».
Подорожчання матеріалу вже впливає на економіку виробництва безпілотників. Засновник української компанії TAF Industries Олександр Яковенко в коментарі Financial Times звернув увагу, що використання оптоволоконних технологій стає дедалі дорожчим.
За його оцінкою, лише оптоволокно для одного дрона з дальністю близько 30 кілометрів може коштувати майже 1000 доларів.
Це суттєво збільшує собівартість безпілотника, особливо якщо йдеться про масове виробництво. Відповідно, компаніям доводиться шукати способи зменшити витрати та оцінювати, чи виправдане використання саме такого типу зв'язку.
Як зазначив Яковенко, частина виробників уже віддає перевагу бездротовим дронам і терміналам Starlink, вартість яких становить приблизно 300 доларів. Такий вибір може бути економічно вигіднішим у певних умовах, хоча бездротові системи мають інші особливості та вразливості.
Таким чином, подорожчання оптоволокна може впливати не лише на вартість окремих безпілотників, а й на рішення виробників щодо технологій, які вони використовуватимуть у майбутньому.
Особливу роль у цій ситуації відіграє Китай, який є одним із найбільших виробників оптичного волокна у світі.
Згідно зі звітом китайської інвестиційної компанії Huatai Securities, на країну припадає понад половина світового виробництва оптоволокна та майже половина випуску готових оптичних кабелів.
Аналітики очікують, що попит на оптоволоконні кабелі, які використовують у безпілотниках, різко зросте у 2026 році та залишатиметься високим у довгостроковій перспективі.
За їхніми прогнозами, потреби України та Росії можуть допомогти збільшити обсяги продажу оптоволокна для виробників дронів до 146 мільйонів кілометрів упродовж року. Це на 155% більше, ніж у 2025 році.
У звіті також наведено очікування щодо масштабів виробництва безпілотників: Україна планує виготовити щонайменше 3 мільйони FPV-дронів, тоді як Росія — близько 3,5 мільйона. Саме такі обсяги потенційно створюють значний попит на компоненти та матеріали, зокрема на оптичне волокно.
Попри різке збільшення попиту, не всі китайські виробники відкрито пов'язують зростання продажів із військовим використанням продукції.
Представниця компанії Potel Cable Group Джулія Лі розповіла Financial Times, що з лютого попит на окремі види оптичного волокна, які можуть використовуватися в безпілотниках, зріс практично з нуля до приблизно половини продажів компанії.
За її словами, продукцію постачають до різних країн, нерідко через сторонніх дистриб'юторів. Виробник не завжди знає, для яких саме цілей покупець використовуватиме придбаний матеріал.
«Ми не втручаємося в те, що клієнт хоче з нею робити... Головне — щоб нам заплатили», — заявила Лі.
Представники ще чотирьох китайських компаній другого ешелону повідомили журналістам, що останніми місяцями отримували запити від іноземних і місцевих покупців щодо постачання окремих видів оптичного волокна. На їхню думку, ці матеріали, найімовірніше, призначені для виробництва дронів.
Водночас український трейдер звернув увагу на зміну способу постачання. За його словами, із серпня частина оптоволокна почала надходити без логотипів і маркування виробників. Він припускає, що деякі постачальники можуть побоюватися відкрито працювати з продукцією, яка використовується у військових цілях.
У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що країна суворо контролює експорт товарів подвійного призначення. У відомстві також наголосили, що виступають проти використання теми війни для дискредитації Китаю.
Питання доступу до оптоволокна має для України не лише економічне, а й безпосереднє військове значення. Російські війська активно розвивають використання безпілотників із таким способом керування.
Раніше радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов, відомий за позивним Флеш, повідомляв про активне застосування росіянами дронів «Молнія» з оптоволоконним зв'язком на різних ділянках фронту.
За його словами, такі безпілотники можуть літати на висоті близько 50 метрів і діяти на відстані до 30 кілометрів в українському тилу. Він також зазначав, що ще рік тому українські військові лише фіксували перші спроби використання оптоволокна на дронах цього типу.
Отже, ситуація на ринку китайського оптичного волокна безпосередньо пов'язана з розвитком безпілотних технологій у війні. Зростання цін, дефіцит матеріалу та перевага великих централізованих закупівель можуть ускладнити українським виробникам доступ до важливого ресурсу. Водночас масштаб світового попиту, зокрема з боку індустрії штучного інтелекту, означає, що конкуренція за оптоволокно виходить далеко за межі військового сектору.
Росія та Україна опинилися в конкуренції за китайське оптичне волокно, яке використовують для виробництва безпілотників, стійких до засобів радіоелектронної боротьби. На тлі різкого зростання попиту цей матеріал стрімко дорожчає, а російські закупівель...
Зустріч президента США Дональда Трампа, російського диктатора Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна стала незвичайною дипломатичною подією, однак її результати не варто переоцінювати. Попри певний збіг інтересів, три держави мають надто багато...