"Не виключено, що нинішня російська влада збирається йти шляхом середньовічних Індії і Китаю", - блогер про географічне "гетто" для росіян

Блогер Борис Соколов проаналізував віяння в політиці РФ та нагадує, що картографічна агресія, коли на сусідніх територіях з'являються колишні імперські назви, часто переростає на реальну агресію, повідомляють Патріоти України. Пропонуємо роздуми автора без скорочень.

"Президент Росії Володимир Путін на засіданні опікунської ради Російського географічного товариства в якості глави цієї ради поставив перед російськими географами і картографами епохальне завдання. Президент заявив буквально таке: «Сфера топоніміки, тобто назв географічних та інших об'єктів, у цілому потребує особливої уваги.

Сьогодні ми стикаємося з ситуацією, коли російські назви, які давали ще в минулі століття і десятиліття наші дослідники і мандрівники, поступово витісняються з карти світу.

Підкреслю, тим самим стирається і пам'ять про внесок Росії у вивчення планети і в розвиток науки. Особливо це помітно в Антарктиді, де імена, дані першовідкривачами континенту Лазаревим та Беллінсгаузеном, майже вийшли з обігу. Сьогодні лише одиниці знають, що початкова, історична назва острова Сміт – це Бородіно, що Сноу – це Малий Ярославець, а Лівінгстон – насправді Смоленськ тощо. Але ж у 2020 році ми будемо святкувати ювілей відкриття Антарктиди. Це було зроблено саме російськими мореплавцями. Але приклади заміщення назв – не лише в далекій Антарктиді, є приклади і тут, блище, не буду зараз на цьому зупинятися. Все це стало можливим, серед іншого, через відсутність сучасних вітчизняних карт. У вільному доступі лише іноземні, де, як правило, фігурують вторинні імена географічних об'єктів. У зв'язку з цим, природно, за найактивнішої участі РГТ пропонується підготувати новий російський атлас світу, в якому всі подібні випадки будуть вірно трактуватися. Нікому нічого не збираємося нав'язувати, це не потрібно, але потурати, не реагувати на спотворення історичної та географічної в даному випадку правди і справедливості ми не маємо права».

Виконання цього благородного починання покладено на Росреєстр, Російське географічне товариство і Міністерство оборони. Що характерно, глава військового відомства Сергій Шойгу за сумісництвом є президентом РГТ. Щоб штафірки-географи не забалували! І Сергій Кужегетович бадьоро відрапортував, що з минулого року центри Російського географічного товариства є на флотах, у військових округах, видах Збройних сил та родах військ. Загалом, не наукове товариство, а якась філія Міністерства оборони. Останньому Путін дозволив заради досягнення святої мети – створення російського атласу світу – зняти гриф секретності зі своїх картографічних матеріалів, які досі залишаються секретними.

Цікаво, що тут секретити, якщо з американських супутників регулярно знімається вся планета, і ці фото використовуються, в тому числі, і для створення російських карт... Але затія з новим російським атласом світу не настільки нешкідлива, як може здатися на перший погляд. Завдання, яке поставив Путін, жваво нагадує про сталінські часи «суперечки про російський пріоритет» у кінці 40-х – початку 50-х років минулого століття. Тоді на географічних теренах видавалося чимало макулатурних книг і брошур з відповідними картами, які доводили, що російські землепроходці Семен Дежньов і Єрофій Хабаров мають безсумнівний пріоритет над усякими там Гудзонами та Берингами. Зараз історія може повторитися. Але це, врешті-решт, до географії як до науки відношення не має, а є чистої води ура-патріотичною пропагандою. А ось те, що багато звичних географічних назв замінять «споконвічно російськими», може обернутися великою бідою.

Зрозуміло, в межах власне Росії російську владу, а також географи і картографи у своєму праві. Можуть, якщо захочуть, Санкт-Петербург на Путіноград перейменувати, Москву – на Ново-Медведівськ або Нью-Васюки, Кизил – на Шойгінськ, а Кемерово – на Тулеєвград. Або, навпаки, можуть взяти і почистити географічну карту Росії від комуністичної спадщини.

Адже, якщо вірити російській Вікіпедії, одних тільки населених пунктів із назвою Ленінськ у Росії досі залишається аж шість штук, включаючи великий промисловий центр Ленінськ-Кузнецький! Не кажучи вже про такий географічний нонсенс, коли обласні центри давно вже Петербург і Єкатеринбург, а відповідні їм області, як і раніше, називаються Ленінградська і Свердловська. Але, як видається, нічого подібного найближчим часом Путін робити не збирається.

Однак усе це, повторюю, – внутрішня справа Росії. А ось той факт, що в морях і океанах, так само як і на територіях інших держав, на російських картах з'являться назви, нікому в світі не відомі, загрожує серйозними труднощами для повітряного, залізничного та морського транспорту.

Адже новий атлас, як можна зрозуміти, стане нормативним для всіх інших географічних і топографічних карт, що випускаються в Російській Федерації. У росіян же власна гордість, і на весь навколишній світ вони звикли дивитися зверхньо. Ось і заганяють себе у своєрідне географічне гетто, де будуть прийняті для територій іноземних держав і водних поверхонь свої власні назви міст і сіл, островів, заток і проток, для решти світу абсолютно незрозумілі і невідомі.

Не виключено, що нинішня російська влада збирається йти шляхом середньовічних Індії і Китаю, а також Радянського Союзу в XX столітті, прагнучи ізолювати себе від навколишнього світу заради збереження соціальної і політичної стабільності, і специфічний російський географічний атлас – ще один крок у цьому напрямку.

З іншого боку, з історії ми добре знаємо, що картографічна агресія, коли на сусідніх територіях з'являються колишні імперські назви, часто переростає на реальну агресію.

Напевно, на території України постараються відновити колишні радянські назви, а може бути – навіть назви, що відносяться ще до часів Російської імперії. Ось і перетвориться нинішній Дніпро на Дніпропетровськ, а то і взагалі на Катеринослав або Новоросійськ, Кропивницький – в Кіровоград чи Єлисаветград, а Сорокино – на Краснодон. В останньому випадку Росія може кивати на своїх маріонеток – донбаських сепаратистів, які зроблених Україною перейменувань не визнають.

Але справа може зайти набагато далі. Під приводом права першовідкривача Росія може створити військові бази на антарктичних островах, наплювавши на договір про демілітаризацію Антарктиди. Шойгу вже морозить російські бригади в Арктиці без жодного сенсу. А чим Антарктика гірша! Ось і пошле до Антарктиди ПВК Вагнера трохи охолодитися після гарячих сирійських пустель, щоб захистити права пінгвінів..."