Некомфортне життя у "комфортному містечку": Житловий комплекс на Дарниці побудували біля промислової зони, яка виділяє отруйне повітря, - блогер

Мабуть більшість з киян знають житловий комплекс "Комфорт Таун" в Дніпровському районі столиці. Таке різнокольорове містечко в псевдо-голандському стилі посеред сірої Дарниці. Доволі цікавий як для наших місць проект, хоча і не позбавлений недоліків. Так пише блогер Сергій Безкровний, повідомляють Патріоти України з посиланням на "Фейсбук", продовжуючи:

"Головна проблема комплексу - це його розташування на території колишньої та сусідство з працюючою промисловою зоною, де одни з найбільших підприємств є завод "Фанпліт" ("Фанери та плити").

Формально у всіх на все дозволи є. Мінприроди радісно повидавало дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Фанпліту і ніби все відбувається в межах нормативів, але...

Сусідство навіть з діючим промисловим виробництвом не позбавляє громадян прав на безпечне довкілля.

І якщо ще субєктивне сприйняття мешканцями їдкого хімічного запаху, постійного шуму (навіть в нічний шум) можна було б списати при великому бажанні на масове затьмарення, то от з результатами досліджень, які провели недержавні лабораторії на замовлення жителів, - це зробити вже складніше.

Результати замірів виявились надзвичайно цікавими: перевищення допустимих концентрацій формальдегіду в повітрі біля житлових будинків - в 2,5 рази вище максимальної межі, біля самого заводу - більш ніж втричі.

Фактично про це ж говорить і результати стаціонарного пункту спостереження Центральної геофізічної лабораторії по вулиці Каунаській (по сусідству з житловим комплексом) за 2014-2016 роки. Перевищення середньомісячних показників концентрації формальдегіду в повітрі - в 1,5 , 2, 3, а то й 4 рази фіксувались постійно.

Тривала переписка мешканців з СЕС закінчувалась черговим виїздом для замірів саме в той час (за дивним збігом обставин), коли завод зменшував оберти і не працював на повну потужність (принаймні візуально такий висновок напрошувався). Тому результати таких замірів були цілком прогнозованими.

Позиція районної влади та окремих працівників Мінприроди теж цілком передбачувана: "вас тут не було", "завод працює 107 років", "не треба було квартири купувати", "ви все врете", "ви проплачені", "это все от ваших автомобилей", "завод деньги в бюджет платят". Ну і т.д.

Не було б великої біди при нинішньому розвитку технологій та технічних можливостей, якби завод дійсно був зацікавлений у вирішенні проблеми. Зменшення шумів, забруднюючих речовин - це цілком вирішувані проблеми.

Але маємо на практиці не відкритий підхід та пошук діалогу з громадою, а безпідставні звинувачення в "проплаченості", в "рейдерському" захопленні підприємства (!) та відмові надати для вивчення дозвільні документи.

Ігноруються підприємством не лише мешканці, а й екологічна інспекція, яка вже кілька років поспіль фіксує порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, понаднормативні викиди, порушення умов дозволу на викиди.

Спочатку керівництво заводу в інтерв'ю Урядовому кур'єру хвалиться які вони молодці, що відмовились від природного газу і використовують для опалення відходи власного виробництва, підтверджують це на зустрічі з мешканцями, а потім пишуть "гнівного" листа в екоінспекцію, де кажуть, щ це було лише 36 годин і не більше, заплутуючись у власних версіях та погрожуючи екоінспекції судовими позовами, якщо вони не напишуть мешканцям прилеглих будинків, що порушень немає.

За фактами порушень природоохоронного законодавства вже зареєстровано кримінальні провадження, але проблеми по суті (безпечне повітря) вони не вирішать.

До чого це все написано?

Я часто пишу і по можливості допомагаю з проблемою зелених зон, лісів, природно-заповідного фонду. А от зараз зіткнувся з атмосферним повітрям, де досить складно довести причинно-наслідковий зв'язок між джерелом і забрудненням.

І якщо вирубка зелених зон, незаконна забудова відбувається на наших очах, ми це бачимо і відчуваємо, то проблема забруднення атмосфери часто носить не зовсім очевидний характер, її усвідомлення приходить поступово і вся серйозність питання виявляється лише коли починають хворіти наші знайомі, рідні. Коли діти, які ходять до садочка чи школи поруч з таким от заводом заробляють собі хронічні хвороби.

Мешканцям потрібна підтримка. Потрібні спеціалісти-технологи, які допоможуть розібратись в специфіці виробництва, потрібні екологи-активісти, потрібні фахівці, які зможуть дати висновки про шкідливість тих чи інших речовин для здоров'я, потрібен інформаційний розголос.

Буду вдячний за конструктивні думки та можливу допомогу.

Нікого, друзі, не тегаю, не позначаю в дописі, сподіваюсь що ви і без цього віднесетесь до цього посту з розумінням".