"Невідома "Самопоміч": Віце-спікер Ради показала свою квартиру та розказала про статки

Хвиля обурення, яку викликав процес заповнення політиками електронних декларацій, спонукала журналістів на власні очі побачити, де і як живуть українські можновладці. Ми попросили їх пустити нас додому – і вони погодилися (звісно, не всі – і про тих, хто і чому відмовився, ми писатимемо окремо).

Ми роздивлялися «високопосадові» інтер’єри та на «високопосадових» кухнях говорили з ними про країну, владу, зміни, суспільство – словом, про все те, про що говорять зазвичай на кухнях.

Сьогодні в дебютному матеріалі VIP-помешкання – відверті «розмови на кухні» у заступника голови Верховної Ради Оксани Сироїд.

Житло віце-спікера – на 17 поверсі, але скоро краєвидами з вікон вже не помилуєшся: поруч йде будівництво нової висотки, якраз навпроти величезних, у підлогу, вікон політика.

– Поки Юрій Віталійович Луценко був міністром внутрішніх справ, ділянка, яка належала МВС, відійшла під приватне будівництво. Прекрасний краєвид зруйнований, - каже вона. - І стали потрібні штори.

Квартира віце-спікера вражає мінімалізмом і витриманим дизайном без натяків на «пшонка-стайл». Свіжий ремонт (на його закінчення, власне, редакція чекала кілька тижнів, щоб отримати запрошення). Зі стелі ще звисають голі лампочки на дроті без абажурів. З найдорожчих змін – нові меблі та двері вітчизняного виробництва. Також довелося замінити стару електропроводку та труби, які проривало щоразу на початку опалюваного сезону.

Ремонт став приблизно у $20 тисяч. Вони – з заощаджених $34 тисяч, вказаних у е-декларації, уточнює віце-спікер.

Торік вона задекларувала 80 тис. грн річної зарплатні, ще стільки ж – коштів на виконання депутатських повноважень, 7,5 тис. грн гонорарів та купу погашених і непогашених кредитних зобов’язань банку – загалом більше 200 тис. грн.

Жодної політичної чи партійної символіки у квартирі немає. Я питаю, чи є портрет, приміром лідера Самопомочі – Андрія Садового. Сироїд відповідає, що як особа, уповноважена на виконання функцій державного посадовця, у кабінеті має єдиний символ України – Герб.

«Люди на портретах мають значення, – каже вона. – Можливо, хтось, хто має фото конкретного політика, політичного лідера, і може мати до нього особливі сентименти… А якщо – це просто кон’юнктура?» – питає вона. А стіни її квартири – інші фото: чорно-білі родинні. Ще віце-спікер береже записки від батьків, які ті писали їй – студентці та докладали до передач. Також є мамині сукні. Цей світ – дуже особисте, дороге і шановане, зізнається віце-спікер. На стіні її квартири – інші фото: чорно-білі родинні. Ще віце-спікер береже записки від батьків, які ті писали їй – студентці та докладали до передач. Також є мамині сукні. Цей світ – дуже особисте, дороге і шановане, зізнається віце-спікер.

На дивані – вишита подушка. Її політик вишивала школяркою, класі у п’ятому. На поличках – порцелянові фігурки.

– Це подарунок друзів, іронічне зображення моїх вподобань. Це – наче я у кравчині, – показує вона одну.

Про кравчинь друзі жартують над віце-спікером не дарма. Сироїд майже увесь одяг шиє у майстринь із Харкова та Києва. Часом купує наряди у вітчизняних дизайнерів. Питаю, чи має у гардеробі щось від Chanel – бренду, який особливо полюбляли українські парламентарки в усі часи.

– Звісно, дизайнери роблять прекрасні речі, звісно, є люди, які можуть собі це дозволити. Я – ні. Це перше. І друге – я думаю, що бути завішаним брендовими речами – поганий смак. Треба одягати те, що пасує, а не тому, що – бренд. Щоб виглядати стильно і сучасно, не обов’язково йти у найдорожчий бутік.

У декларації Сироїд немає коштовних сумочок. Та ЗМІ часом пишуть, що ті є у неї, і недешеві. Тож просимо показати найдорожчу.

– Ось це знаменита «кожа крокоділа», – з іронією демонструє Сироїд одну. – Про цю писали, що коштує 30 тисяч гривень. Вона з колекції 2011 року. І вартувала, як не помиляюся, 350 євро.

Я підраховую: у вересні 2011 року обмінний курс був трохи меншим як 11 грн за євро, тож у гривнях сумочка коштувала близько 4 тисяч.

У помешканні віце-спікера є окрема шафа для взуття. Сироїд розповідає, що завжди мріяла про таку. Взуття допомагають купувати друзі за кордоном, – стверджує вона.

– В Україні воно неймовірно дороге. Я – наміряю, пишу коліжанці, і вона мені присилає. Та є там одна пара, за яку віддала колись шалені гроші. То було років десять тому. Тоді розійшлися з хлопцем. Я їх купила десь за 700 доларів. Шкодувала потім. Але ношу і зараз, – каже вона.

Порядок у трикімнатній квартирі Сироїд підтримує не сама.

– Вже багато років мені допомагає одна пані. Та шафи – то я сама. Люблю у них складати.

Я питаю, чи є у квартирі зброя. Немає. Сироїд зізнається, що непогано стріляє, і загалом – підтримує легалізацію зброї.

– Не бачу проблеми, - каже вона. - Що потрібно, то це закон, який регулює право на захист для усіх. Обіг зброї – суцільна проблема. Страшна корупція! Приміром, нагородження зброєю є формою її легалізації.

Віце-спікер розповідає, як просила МВС надати перелік усіх, кого нагородив зброєю діючий міністр Арсен Аваков. Каже: «Країна має знати своїх героїв».

Натомість Міністерство – обурюється вона – попросило нагороджених звернутися до нього з проханням визнати інформацію про надання зброї конфіденційною.

Хтось телефонує Сироїд на мобільний. Із її відповідей я розумію, що предмет розмови – тренування. Йога, теніс, фітнес? – питаю. Вона відповідає – бокс.

– Невже мерські амбіції? – шуткую я, натякаючи на столичного керманича Віталія Кличко.

– Увесь час треба рости і прагнути більшого, – відказує політик.

Тим часом я питаю про славнозвісну «готівку під матрацом», мільйони якої декларували посадовці восени. Прошу показати «сховище». Вона – жартома чи ні – пропонує шукати.

Грошей ми не знаходимо. Проте у кутку у кімнаті бачимо справжню бандуру, виготовлену у Чернігові півстоліття тому. Виявляється, віце-спікер закінчила музичну школу. Зараз не грає, а інструмент, який давала у користування у дитячу музичну школу, потрібно реставрувати.

– Зараз майже не читаю. Законопроекти і звіти – це моє читання на ніч, - зізнається Сироїд. - Та кожна книжка тут – якась історія. Ось Миротворці про поділ світу після Першої світової війни, про первородний гріх, проблеми які ми зараз переживаємо. Там нас було не визнано, проігноровано.

Свого часу я з задоволенням прочитала щоденники Олеся Гончара. Він їх вів від 1943-го, свого полону, до останнього дня. Це як виклад нової історії. Почала читати книгу про справедливі і несправедливі війни – Про право війни і миру. Проблема для України. Ось що нам робити? Якою має бути армія? Пояснити поки ніхто не може. Потрібно вивчати, шукати рішення.

На стінах квартири віце-спікера – картини.

– Цю я купила у Сергія Савченка у 2013 році. Вона коштує менше, ніж потрібно декларувати. Але вона дуже цінна, оскільки затишна. Є ще полотна у мене в робочому кабінеті в Раді, – каже спікер.

З нерухомого майна у декларації Сироїд – автомобіль Suzuki Grand Vitara 2006 року випуску. Вона придбала його у 2008-му за 180 тисяч гривень. Водить сама, наїздила вже 200 тисяч км.

Є у Сироїд і службовий автомобіль – Toyota Camry. Автопарк в ВР старенький, машини постійно ламаються, але оновлювати – не на часі, зауважує віце-спікер. Автопарк держапарату має відображати рівень добробуту держави: якщо держава незаможна, то й автівки мають бути дуже скромні.

Ми закінчуємо «ревізію». Віце-спікер поспішає на роботу, і ми жартома напрошуємось проінспектувати ще й її кабінет – зокрема, картини, що зберігаються там.

– Зарікалася, що ноги моєї в політиці не буде. Та у перші дні після Майдану можна було прийняти будь-які рішення, виправити усі помилки… А натомість – вакуум. І мені хтось тоді сказав, що, може, перестану дискутувати з телевізором, а спробую реалізувати бачення, - згадує Сироїд.

А потім була зустріч з політиками Європарламенту, де Яцек Саріуш-Вольський, польський дипломат, сказав: перестаньте врешті «заклинати», це ваша країна – робіть щось. І Сироїд вирішила «робити».

– Я зрозуміла, чому не хотіла йти в політику. Це – така гординя: всі там брудні, а я стою вище – такий гарний, чистий, білий і пухнастий, - каже вона. - Вирішила, що так – 20 років я поклала на ім’я і репутацію, але, може, вже час цим пожертвувати? Зустріла людей від Самопомочі. Ризикнула.

Вже передвиборча парламентська кампанія засвідчила, хто є хто, каже віце-спікер, натякаючи на результати партії на виборах 2014 року. Об'єднання Самопоміч отримало 10,97% – 1,7 млн голосів виборців, третє місце у перегонах і 32 мандати в Раді.

– Я досі не пожалкувала, – каже Сироїд.

В парламенті Самопоміч доєдналася до коаліції більшості, проте довго у ній не затрималася. Жорстка позиція її нардепів у питанні «особливого статусу Донбасу» і Конституційних змін, а також, постійна критика на адресу влади закінчилися переходом фракції у опозицію. Через постійне опонування владі на адресу партії почали лунати звинувачення у популізмі. Після демаршу із лав коаліції Самопомочі дорікнули бажаннями вийти «білою і пухнастою» з процесу непопулярних реформ. А згодом вибухнув «сміттєвий скандал» у Львові, який відбився і на репутації її лідера Андрія Садового, і на рейтингах Самопомочі.

За даними останніх опитувань, проведених фондом Демініціативи спільно з Центром Разумкова у грудні 2016‑го, якби вибори відбулися зараз, Самопоміч набрала б 7,6%. Втім, рейтинги чотирьох інших найбільших партій, що випереджають її – Блоку Тимошенко, БПП та Опоблоку – також були б скромними – від 7,8 до 11%.

Доки службова «тойота» їде до будівлі під куполом, ми говоримо про зміни, які відбулися в українській політиці за останні два роки.

– В нас була ідеологія «червоних директорів», на зміну якій прийшла ідеологія олігархату. Ідеології розвитку України не було, – мовить Сироїд. – Самопоміч – єдина політична сила, що турбується про те, якою країна буде через 15-20 років.

Про ідеологію решти партій можна судити по бюджетному процесу, іронізує вона.

– У нас Держбюджет – це ресурс для збагачення людей, які приходять у ВР. Ось тому все і робиться лише на рік: цього року дерибанимо це, а наступного – інше.

Я цікавлюсь, чи правду пліткують у кулуарах Ради, що саме віце-спікер особисто керує фракцією, а не її офіційний голова – Олег Березюк.

– Чуток багато, – відповідає вона. – Самопоміч має горизонтальний процес прийняття рішень. Є голова фракції, який представляє її, але керівником фракції є фракція. Цей колективний розум є надзвичайно сильним.

Невдовзі ми вже на Грушевського. Минаємо металошукач. Піднімаємось на третій поверх. У її кабінеті дійсно висять полотна Влади Ралко. На них – сокири. В будівлі парламенту сокири Сироїд виглядають, наче виклик. На підлозі її кабінету – простенькі сірі килимки. Сироїд придбала їх щойно переїхала в новий «офіс», замість пафосних дорогих килимів, що були тут, бо ненавидить «радянські рудименти».

Роздивившись деталі робочого простору віце-спікера, я питаю: чи йдуть фінансові потоки ВР через цей парламентський кабінет?

– Новина для мене, – дивується вона. - Най би люди розповіли та показали, що ж то за потік. Може, я щось не знаю.

Вона показує на стіну з картиною: певно, потоки йдуть попри стіну, а я їх пропускаю.

– Якби Самопоміч була на розподілі фінансових потоків, то не було б багатьох проблем у нас – львівського сміття, кримінальних проваджень стосовно депутатів Самопомочі, кампаній з дискредитації, - каже віце-спікер і додає: Якби були фінансові потоки, до яких причетна Сироїд, то Сироїд би не мала жорсткої позиції по Конституції.

Ми прощаємося.

Вже на порозі Сироїд навздогін обіцяє: наступна її декларація міститиме більше майна – вона невдовзі стане «латифундисткою». Пояснює, що саме вступає у спадок на родинний будинок площею 180 кв. м на Львівщині, а з ним – городи, ділянки під ріллю та сінокоси.

– Плануєте продати?

– Та ви що?! Ми разом будували, фундамент заливали, цеглу складали, - вигукує вона. - Та потрібні будуть вкладення, зокрема в будинок, щодо енергоефективності. Певно, візьму кредит.

Автор: Юлія Артамощенко

Фото – Наталія Кравчук

Джерело