Незручна тема: Скандальні циганські табори розділили киян і служителів закону

Цього тижня Київ розділився на два табори через ромів, повідомляють Патріоти України з посиланням на ТСН.

Представники ромів переконують, що вони у столиці працюють, а не займаються криміналом. Спочатку шквал обурення в соцмережах викликав цілий табір, який роми розбили просто на центральному залізничному вокзалі буквально під ногами у пасажирів. З'явились фото, як вони безцеремонно ведуть себе в метро, на вулицях, повідомлення про крадіжки.

Згодом багатьох обурили дії організації С-14, яка прийшла на Лису гору в столиці. Вони спалили ромський табір і назвали це "прибиранням". Правозахисні організації заговорили про расизм в Україні, а поліція порушила кримінальні справи на п'ятий день після погрому.

На Троєщині існує поселення. Фактично баронеса тутешньої галявини Віра повідомила: "Ми – не цигани. Ми – венгери. Ми не ходимо в широких спідницях. Наші люди працюють. Кожний чоловік. Жінки теж працюють. Ми – не злодії. Ми – робочі".

За свої майже 70 років жінка відпрацювала на будові в Амурському краї, має дітей, хтось із яких помер, а дехто хворіє. Їхній табір, попри де-не-де купки сміття, геть антисанітарним назвати важко. Вдень тут - здебільшого жінки, які пораються по господарству. Буває, на стихійних сміттєзвалищах за гроші сортують відходи. Чоловіки шукають металобрухт, що є їхнім головним заробітком. Самі роми приїхали із закарпатського Берегово. У Києві вони мешкають, бо в столиці є робота.

Координатор С-14 Сергій Мазур після розгрому ромів на Лисій горі заявив: "Лиса гора – це заповідний ландшафтний парк. Тобто перебування тут заборонене. Разом з їхньою появою дуже погіршилася криміногенна ситуація в районі. Постійно відбувалися якісь крадіжки. Але ми прийшли, в першу чергу, не боротися саме з циганами. А боротися з їхніми негативними проявами. Тобто – з правопорушеннями".

Активіст пояснює, що до спалення табору заздалегідь з муніципалами навідувалися для мирних перемов і дали кілька днів забратися. "Частина дійсно залишила цю територію. Навіть за собою прибрали. А частина відмовилася. Ми хотіли вже самі проявити якусь ініціативу... Дуже часто правоохоронні органи зволікають", - сказав Мазур.

"Незалежно, як ми ставимося, що якісь представники громадських організацій вирішують, кому де жити і комусь виставляють ультиматум. Просто достатньо чітко зафіксувати, що події відбувалися із застосуванням сили. При чому із застосування сили до жінок і дітей. Дії С14 є порушенням карного законодавства. Це був в прямому розумінні погром", - вважає В’ячеслав Ліхачов, представник Конгресу національних громад України.

Він роками досліджує життя нацменшин, зокрема, ромів. За неофіційними підрахунками, в Україні мешкає понад 200 тисяч осіб. Ті, хто веде кочівний спосіб, далеко не ключовий відсоток від загальної спільноти.

"Для подолання наслідків – потрібно боротися з причинами. Виганяти ромів чи будь-кого, хто поводиться асоціально, або у відношенні до кого суспільство вважає асоціальним – це ж не вирішення проблеми. Необхідна, в першу чергу, освіта. Долучення молоді і дітей в освіту – формальну і неформальну", - додав Ліхачов.

У соцмережах українці, а надто кияни, масово обурювалися неприйнятною поведінкою ромів. Мовляв, ті на поминальні дні досі нечуваними масштабами заполонили столицю, окупували вокзали. Роми розвели гармидер та антисанітарію, порушували громадський порядок. Схожу ситуацію спостерігали львів’яни, а поліція начебто фіксувала. Це, як наслідок, й могло бути однією з причин розгону табору на Лисій горі. Представник Гельсінської спілки, утім, не виключає й іншого фактору нагнітання ситуація щодо ромів.

"Я вважаю, що тут діють і російські провокатори… Тому що дуже легко роз’єднувати суспільство, грати на якихось низьких почуттях, формувати негативний імідж закордоном і говорити, що Україна – ромофоби, неонацисти…", - переконаний Борис Захаров, керівник Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини.

"Для долання взаємної недовіри суспільства і ромської спільноти, наприклад, існує практика роботи "ромських посередників", які є вихідцями з самої спільноти, люди, які мають освіту і певний авторитет", - додав представник Конгресу національних громад України.

Такий ромський авторитет-посередник - має бути не волонтером, а офіційним державним соцпрацівником. При цьому зарухалися й у поліції. Є ідея брати на службу представників ромської національності для налагодження контактів.