"Ну йо на*ер, таке життя тяжоле. Де тут пиво продають?": Блогерка розповіла про випадок на Шевченківських днях

Маленькі, красиві й чомусь дуже нещасні діти читали виключно уривки з "Катерини", "Лілеї", поему "Сон" і … "Заповіт".

Маленьким дітям не усі твори Шевченка зрозумілі. Ілюстрація: Політолог.

"Десь у 1999 році, чи вже у 2000 занесли мене Боги нелегкі на конкурс читців. Це були шевченківські дні, то ж мали ми там читати обов’язкову програму — щось із Шевченка, будь-який віршований твір і будь-який прозовий. Ганяли нас на підготовці страшно, привезли в полтавське музучилище рано-вранці", - вирішила поділитися спогадами блогерка Татуся Бо на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України, та продовжила:

"І от там конкурс тих читців починався з дитячого блоку. А тоді вже пообіді запускали нас… переростків, які могли устраювать страшні перформенси, кричати Шевченком, плакати Шевченком, сміятись Шевченком, і вмирати Шевченком. В дорослій програмі я теж виступала, але так нєрвнічала, так переживала, шо за те не пам’ятаю нічого, а от дитяча програма запам’яталась.

Маленькі, красиві й чомусь нещасні діти читали виключно уривки з Катерини, Лілеї, поему «Сон» і … Заповіт.

Був там один хлопчик… Такий знаєте, шестирічний прототип голови колгоспу. Друге підборіддячко гарно вкладалося на комірець сорочечки, гудзики піджачка жваво потріскували на животику. Почався його виступ з того, що в потойбічній тиші, він, схиливши голову в тяжкій зажурі, заклавши руки за спиною, повільним кроком, так ніби у нього до кожної із ніг причеплено сто літ кріпацтва — ішов на сцену. Ішов, ішов, та й вийшов… І став… Став і стоїть… отак через багатоккрапку… Журі здійняло навіть голови, щоб зрозуміти, що там відбувається… І от цей хлопчик багатокрапочно здійняв голову і багатокрапочно роззирнувся на зал і промовчав, теж багатокрапочно… І коли всі вже багатокрапочно перестали щось чекати він сказав, — «Як умру…» і замовк…

З уст багатокрапочного шестирічного хлопчика це «як умру» прозвучало погрозою… Коли вже всі не сподівалися продовження, він продовжив, — «…то поховайте…» і знову замовк, чути було як дихають перегаром майбутні актори, як нервово ворушать пальцями майбутні режисери, і як пролітають думки у майбутніх музикантів… «… мене… на могилі…»

Зал поглинула віковічна туга… надовго… дуже надовго…

«… Серед степу широкого»…..

Його виступ тривав найдовше, у ньому була втілена вся правічна туга шевченкознавців, і всі багатокрапки світу… Коли він закінчив, десь за моєю спиною прокинувся майбутній бандурист і сказав, «ну йо нахер, таке життя тяжоле. Де тут пиво продають»…

І тільки через десяток років я зрозуміла, шо Шевченко Тарас Григорович, це не тільки кожух, шапка, вуса і смертельна туга, а й щемна лірика, ніжність, іронія, стьоб і бажання жити без багатокрапок. Правда перед тим був плач нашої університетської шевченкієністки, яка вже на слові «Григорович» у своїх лекціях починала невтішно страждати і істерично сповідувати, тлєн і безісходность".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

50 копійок за кілометр: Британці винайшли велосипед, який майнить криптовалюту

вівторок, 19 червень 2018, 0:29

За задумом виробника, кошти платитимуться за подолання відстані. Британська компанія 50cycles представила електровелосипед Toba, їздячи на якому можна заробити крипто валюту, повідомляють Патріоти України. За задумом виробника, кошти платитимуться за п...

Незвичайні кросівки: Дизайнер створив для Adidas взуття, яке заважає бігати

вівторок, 19 червень 2018, 0:20

Взуття надруковане на 3D-принтері і складається з декількох десятків шарів матеріалу. Доки спортивні бренди роблять кросівки легшими та безпечнішими, дизайнер Ааріш Нетарвала розробляє для Adidas кросівки, в яких важко бігати – вони провалюються під но...