Після підписання Трампом санкцій, Росія не має чим відповісти. У неї залишився лише один вихід, - дипломат

"Президент США Дональд Трамп підписав пакет санкцій проти Російської Федерації. І Росії немає що запропонувати у якості контрзаходів." Про це пише на сайті Новое время дипломат, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, передають Патріоти України, продовжуючи:

Остання реакція це довела: йдеться про спробу вислати з РФ 700 американських дипломатів, яких там в такій кількості ніколи не було. Адже в кінцевому рахунку це означатиме, що кількасот росіян втратять роботу, але для картинки й того, щоб російський народ знав, що "мы им покажем кузькину мать" було зроблено і таке.

Насправді Росія не може відповісти ані політично, ані економічно, ані науково-технічно, тому що в неї немає жодних інструментів впливу ні на США, ні на Захід в цілому. Тому зараз в Москві думають над тим, як мінімізувати наслідки цих санкцій. Але навряд чи це призведе до конкретних дій, тому що розрахунок Кремля на те, що санкції посварять Європу і США марні. Так чи так і США, і ЄС знайшли, чи за необхідності знайдуть, компроміси щодо економічних моментів. Але всі вони будуть жорсткішими, аніж ті, що були до введення цих санкцій. Отже, тиск на Росію буде продовжуватися, і в Москві цього не можуть не розуміти.

Ці санкції можуть стати дуже серйозним попередженням всім тим, хто є навколо Кремля і хто "заробив" свої чесно награбовані гроші за останнє століття, сховавши їх на Заході. Я думаю, що в цьому насправді і криється найбільша загроза для російського режиму. Тому що в кінцевому рахунку у тих, хто заховав ці гроші в Європі чи в Америці виникне просте запитання: невже я для цього це робив, щоб зараз від усього відмовитися. Але головне емоційне російське питання: хто в цьому винен. І я думаю, що всі зрозуміють відповідь навіть не з трьох разів.

І от тоді почнуться внутрішньополітичні зміни, які, можливо, матимуть наслідком дуже серйозне переосмислення деякими панами в Москві того, що відбувається з потенційними рішеннями, які сьогодні можуть комусь не сподобатися в Кремлі. Це черговий, вперше достатньо болючий, крок для того, щоб в Кремлі зрозуміли: їм треба або повертатися до вихідних позицій – тобто забратися геть з Криму і Донбасу, виплачувати компенсацію за завдану шкоду і поступово починати процес відновлення нормальних відносин – або готуватися до найгіршого: а саме скочування російської економіки до не просто стагнації, а занепаду. В цьому плані приклад розвалу СРСР у чинних кремлівських керівників має стояти перед очима.

Дещо агресивні заяви деяких європейських політиків не означають, що у відносинах ЄС та США буде певне загострення. Будуть непорозуміння та спроби знайти компроміс. Хоча позиція ЄС мене в цьому плані дещо дивує: Брюссель ухвалив рішення про зменшення енергетичної залежності від Росії. А сьогодні той самий Брюссель на догоду, думаю, корумпованим російським Газпромом компаніям, фактично цю енергетичну залежність скасовувати не хоче. Адже Північний потік-2 – це безумовно чергова прив’язка Європи до російських енергоносіїв, тобто збільшення, а не зменшення залежності.

У самому ЄС єдності немає і не буде, тому що, наприклад, Польща і прибалтійські країни жорстко виступають проти російського газопроводу. І бажання Єврокомісії вести переговори з Газпромом може бути легко заблоковане згаданими країнами і на тому ідея завершиться.

Але те, що сьогодні говорять деякі політичні керівники ЄС в цьому плані справді викликає подив, тому що Північний Потік-2, а переважно йдеться про цей проект, посилює залежність від російського газу. Що ставить нас перед питанням – ціни чи цінності? Здається, що для деяких компаній гроші і бізнес відіграють важливішу роль за принципи.