Покинутий труп, який став символом "русского мира"

Побачив нещодавно у стрічці новин це фото. Пошукав. Виявилося, що це студенти з Омська (Росія) взяли труп кота (сподіваюся, вони не допомогли йому загинути такою лютою смертю), пофарбували та зробили з нього "пам'ятник", назвавши його "символом вбивчого холоду", "пам'ятником зими".

Спочатку мене взяло обурення: навіщо ж так знущатися над твариною? Хоч після смерті дали б їй спокій. Трохи заспокоївшись, я порозмірковував (на свою голову) та мене охопив справжній жах. Цей "пам'ятник" влучно буде назвати: "Русский мертвый кот: вся суть "русского мертвого мира". Такий самий нікому не потрібний, змерзлий, наскрізь мертвий... Бо це тотожні слова - "русский мир" і "смерть". Смерть не тіла, а розуму і душі.

Та мені на думку припало гарне висловлювання з Євангелія: "По справам їх зрозумієте їх". І вчинок росіян з трупом кота в цьому сенсі дійсно показовий. Що я можу сказати? Так, я добре розумію тих людей, їхній біль, відчай та внутрішнє страждання. Вони можуть спіткати кожного, хто базує своє життя не на твердому камені глибокого розуміння Бога та себе, а на голослівних лозунгах, якими б вони не були.

Обравши замість любові до ближнього та інших християнських чеснот крикливі лозунги Путіна і Ко ("Вперед до світлого майбутнього РФ!"), росіяни геть забули про те, що ані Церква, ані держава не будуються з якихось надуманих примар.

Це живі люди і кожен з них має розуміти, що доведеться йому вмирати та стати перед Всевишнім, Якого, повірте мені, "русский мир" точно не цікавить. Його цікавить доброзичливе ставлення до ближнього, а цей "русский кот" зі своїм "миром" так і залишиться на задворках цивілізаційного розвитку жахливим прикладом того, "як не можна робити в жодному разі".

Лука Радванський