"Скатався Путлєр до Гамбурга, бо кудись, крім Пхеньяну треба ж їздить", - аналітик про попередні наслідки відвідин ВВП саміту G20

"Лівацько-зелений Гамбург, який зараз дає драйвового прочухана імпотентній "глобальній еліті", яка не здатна вирішити жодної глобальної проблеми - визначально був поганим тлом для зустрічі Трамп-Путін." Про це пише на сайті Главком журналіст Максим Михайленко, передають Патріоти України, продовжуючи:

Втім, Трампу знов є за що потролити Меркель, тим більше після того, як його так пестили у Варшаві. Мовляв, що це тут у вас за хаос, пані? Що ж до самих перемовин, причому якраз Путіна - не тільки із Трампом, а з усіма, то як і влітку 2014 року, Москві (хай плешфюрера і не відсаджували за сніданком - але цього ми не знаємо) виявилося елементарно нічого сказати.

Меркель закочувала очі. Японець наполягав на своїх умовах по Курилах. Лавров виглядав повсякчас жалюгідно, особливо з фінальною побрехенькою про те, що нібито американська сторона погодилась із аргументами Путіна щодо питання втручання Росії у президентські вибори минулого року. Ні, прийняла до відома, як у суді, що злочинець заявляє про свою невинуватість (duh!).

По Сирії все давно відомо. По Україні - теж, ключові слова було сказано у Варшаві, а так все те ж нудіння про Мінськ, ніхто нічого іншого в цьому форматі не очікував. Дати наступних зустрічей - ніць, нічого не сказано (наступного року, еее, де там G20, або виступайте в ООН чи не щодня, як полковник Каддафі...до речі, де він?).

Синхронно представником по Україні Держдеп призначає Курта Волкера, переконаного атлантиста і одного з авторів ривку НАТО на Схід. А не, скажімо, тюхтія Макфола, чи ще якогось птєнца гнізда кісінджерового (до речі, дід нещодавно привозив увесь той же порядок денний до Москви, де гуляв із колишнім нашим замміністра і послом у Румунії Олександром Чалим на Примаковських читаннях).

Тому висновок:

1. Скатався Путлєр до Гамбурга, бо кудись крім Пхеньяну треба ж їздить (але й там він був уже досить давно).

2. Як це сталося із Сі Цзінпіном, Трамп незабаром суто технічно проголосить Росію "проблемою", бо, як демагог, сам демагогію не любить. Жодних пом'якшень санкцій годі і чекати, а от їхнє поглиблення, з американського боку - все ж можливе. Таке враження, що Путін залюбки продав би Трампу і рештки "Газпрому", але той хто завгодно, але не ідіот.

Відповідно, для України - бойова нічия у Гамбурзі. Заправилися адреналіном - пливемо далі.