Співак розповів, як у Нью-Йорку російський дипломат "вляпався" зі своїм Путіним на виставці "Ukraine EXISTS"

Лідер української групи "Антитіла" Тарас Тополя розповів про інцидент з російським дипломатом, що стався на що відкрилася в Нью-Йорку в приміщенні Генасамблеї ООН виставці "Ukraine EXISTS". Про це співак написав на своїй сторінці в Facebook, зазначають Патріоти України. Подаємо його допис без змін.

"На четвертий день до стенду "Ukraine EXISTS" прийшов російський дипломат. Побачивши путіна на телевізорі (фільм виробництва "ОмТВ" про бойовика гіркіна на Донбасі), почав обурюватися і шукати організаторів.

А ми з Сергієм вже вдяглися і дуже поспішали на центральний вихід, бо там на нас чекали Панчишен і Катруся.

Аж раптом на горизонті оцей чуркінський делегат...

Я вже налаштувався на конфлікт, Вус дістав камеру, Аліна напряглася... але події почали розвиватися зовсім неочікуано Смайлик «smile»

Справа в тому, що перед візитом дипломата, на виставку прийшла жіночка. Сама із Казахстану, в Нью-Йорку майже 20 років, говорила з яскраво вираженим російським акцентом, досить дивно себе вела... а на питання про війну реагувала як типова поміркована росіянка: " ой как больно как больно... за что же украинцам такая судьба"

Як правило після співчуття у таких людей слідує: "но вы мне скажите, майдан этот, переворот, захват власти и на танках, на Донбасс, зачем это все?". І далі, як по методичці: "Біндєри! Развалили страну, поссорились с братским народом, ой больно об этом говорить"...

Але з уст цієї жіночки такого далі не прозвучало!

Натомість вона дістала папку з фотографіями картин свого батька, що був родом з Волині, але все життя жив і творив у Казахстані. І почала розповідати про нього з великою любов"ю. Десь під час її розповіді про батька і підійшов оцей руський мір, втілений у сірі штани і пінджак.

І тут ця жіночка повертається до росіянина і як почне кричати:

- Когда вы уберетесь с Донбасса?!!

- Когда освободите Надежду?!!

- Прекратите убивать украинцев!!!

І то на весь коридор ООН!

У відповідь від нього лише одне: "когда выполните минские договоренности". Разів п"ять повторив.

А вона аж побагряніла і мало не вчепилася недипломатично руками в його дипломатичну шию.

Мені залишалося додати дипломатично. І спокійно розказати йому про зміст відео, яке показуємо на плазмах. Що там фільми про бойовиків, про російських диверсантів, про катування в полоні ЛНР і ДНР і про російську військову техніку на сході України.

Довго затримуватися не було часу. Ми з Сергієм попрощалися з Аліною, Наталкою (так звали ту жіночку), а також зі ще однією україночкою що прийшла на виставку. І з неприхованим задоволенням викрикнули "Слава Україні". У відповідь, звичайно ж, "Героям Слава!".

Ми пішлли... а дипломат залишився стояти. А напроти нього англійською мовою, блищали рядки:

"Настане час, коли один казатиме "Слава Україні", а мільйони йому відповідатимуть - "Героям Слава"!

А я йшов і думав. Якщо кров з Волині, то ніякий совок, Казахстан чи Америка не зітре українця в тобі. Ніколи