Сповідь бійця АТО: "В Горловке, возле закрытой шахты, на разбитом градами старом кладбище - могила моих бабушки и дедушки. И я хотел извиниться," - Мартін Брест

Боєць вірить, що колись він неодмінно звільнить свою малу батьківщину, неодмінно повернеться. Треба тільки ще трохи зачекати.

У окупованій Горлівці. Фото: Депо.

"Я недосказал. Ииии... У меня не получилось. И я хотел извиниться. Только извинения эти - ни к черту. Я могу сказать, почему все произошло именно так, есть правильные, нужные объяснения, они объективны и справедливы. Чего тогда такое внутри творится? Просто... Просто мы не дошли", - написав боєць Мартін Брест на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України.

Да мы и не смогли бы дойти. Да, если бы мы пошли тогда осенью, или зимой, или наполненной грохотом весной - то все остались бы там, возле карьеров и на улицах Докучаевска, между домами Белокаменки и Новоласпы. Но... Аааа черт, как же сказать.

В Горловке, возле закрытой шахты, на разбитом градами старом кладбище - могила моих бабушки и дедушки. Дедушку помню плохо, был бригадиром в шахте, умер еще в восемьдесят пятом, а бабушка... Я давно не был у тебя, ба, три года уже. Мне сказали, что кладбище взрывами перепахано, а я все вспоминаю ту ель, что возле могилы твоей посадили в девяносто третьем.

Знаешь, ба, я не дошел. У нас тут много пацанов с Донбасса, у нас личный счет, нам нужно было дойти туда. Только у нас не получилось. У меня не получилось. Прости меня, ба. Я не смог. И вы простите - те, кто там. Мы пока не можем.

Знаешь, ба, мы ведь и не отступили. Не бросили поля Старогнатовки и Новогригоровки, не отошли от терриконов Новотроицкого. Да, знаю, это глупо звучит, да и не оправдываюсь я, какие уж тут оправдания. Чуть-чуть мы наступили, отбили несколько десятков квадратных километров моего родного пыльного Донбасса.

Но - не дошли. Сейчас - не дошли. Я не знаю, что будет, когда армия наконец-то вперед пойдет. Не знаю точно, когда. Знаю только, что однажды поздно вечером всех командиров вызовут в штабы, а под утро сизый выхлоп пробьет тишину, и толчок машины выбьет окончательно сон из голов обычных солдат. Что будет со мной? Где я буду? Нет, не так.

Где именно я буду? На серой холодной броне бэхи? В кузове подыхающего урала? Среди посадки, с теплаком в одной руке и рацией в другой? Я не знаю. Просто дождись меня, ба. Я буду.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Народні прикмети на 11 червня: Про що попросити у ікони Богоматері "Милуюча" та чому цього дня подружжя має бути особливо уважним одне до одного

четвер, 11 червень 2026, 7:09

11 червня за новим календарним стилем (23 червня - за старим) - день пам'яті апостолів Варфоломія і Варнави, ікони Божої Матері "Достойно є" (Милуюча). У народі день отримав назву Знамення Тимофія. За старим календарним стилем це день пам'яті святителя...

На Кубані масована атака дронів вкотре рознесла Афіпський НПЗ, орієнтований на забезпечення продукцією окупантів на півдні України

четвер, 11 червень 2026, 5:50

Вибухи лунали кожні 5-7 хвилин упродовж тривалого часу. На території підприємства здійнялася велика пожежа. Внаслідок української атаки сталася пожежа на території НПЗ в Афіпському Краснодарського краю. За інформацією російських OSINT-каналів, удар бул...