"Сравнивая эти фото с фото "освобожденной" Абхазии, я уже знаю, что будет с Луганском завтра. И мне грустно. Умирает Луганщина. Умирает", - блогер

Якщо жити, наприклад, в Ровеньках або Свердловську і не виїжджати з міста, то життя в «ЛНР», ще нічого. Особливо, якщо отримувати пенсію в Україні і в "ЛНР". Або працювати і отримувати зарплату. У гривнях на підприємстві ТОВ ДТЕК. Навіть продуктовий пайок за ремонт танка радує. Проблеми інших зараз населення не хвилює. Аби був мир і не стріляли. Про це пише в своєму блозі Олена Степова, передають Патріоти України.

Газети і телебачення "ЛНР" рапортують про досягнення. Рясніють фотографіями вишивок, картин, бісеротворчості народних умільців, виставлених на ВДНГ "ЛНР". Рапортують про перемоги "республіки" і падіння економіки України, так, як ніби вони цією економікою рулять. У Свердловську кладуть асфальт, метуть вулиці і відкривають фонтан і каплицю. Люди раді. Порядок і процвітання.

Але от варто заїхати в Луганськ, як починаються питання. Навіть у адептів. Камброд без води. Луганськ без трамваїв. Дорога без асфальту. І місто без вітрин, супермаркетів, автосалонів, банків, бігбордів. Заросле амброзією. Реп'яхами і полином. Посеред міста пасуться кози. А на вулицях переважно люди похилого віку. Ну, або люди пенсійного віку. Молоді майже немає. Таке враження, що Луганськ різко постарів за час війни.

"Розквіт" "ЛНР" видно відразу на Оборонній. Щоб "розквіт" не так різав око і не викликав у гостей міста дурних підозр глава "ЛНР" давав розпорядження до Дня міста привести в порядок всі розбиті і кинуті автомагазини.

Скромно промовчавши при цьому, що автомагазини, як і "МЕТРО", "Епіцентр" та інші супермаркети були розбиті і розграбовані доблесними "захисниками" і "визволителями". Машини, скромно запозичені на благо "ополчення" давно поставлені на облік в Росії або розбиті п'яними урками, так як не своє, не шкода. Деякі "салони" злегка підлатали, забивши діри фанерою. Є й такі, які ніхто робити не збирається. Місцеві жителі, скромно і сором'язливо розбирають салони на будматеріали, так як "батьківщина" вчить брати все, що погано лежить на особистому прикладі глави "лугандона". Так, багато жителів, що промишляють мародерством, яке вони невигадливо називають промислом, вельми поліпшили своє матеріальне становище. Будматеріали в "ЛНР" нині не по кишені.

Порівнюючи ці фото з фото "звільненої" Абхазії, я вже знаю, що буде з Луганському завтра. І мені сумно. Помирає Луганщина. Помирає.

Маргіналів все влаштовує. Ті, хто не очікував, що "повернення в СРСР", буде таким жалюгідним, в усьому звинувачують олігархів, Україну і сподіваються, що ще трохи-трохи і ... У довге і протяжне "і" включено, як завжди багато. Дуже багато. Особисті мрії. Особисте бачення ситуації. Особистий простір, яким обмежено світ до "навіщо нам автосалони, ми і без них все життя жили".

А може і правильно все це, не знаю. Не в автосалонах щастя. Так, атрибут. Просто атрибут старого, впевненого, багатого, успішного, стабільного, ситого, зарплатного, пенсійного, бюджетного життя. Що ж, новий світ, нові атрибути. У Камброді відкрили гастроном "Пролетарський". Соцмережі "ЛНР" тут же відреагували бурхливим: "пролетарі всіх країн, пролітайте", "куди летимо ми з ленеером" і "ціни такі, що просто пролітаємо".