"Тактика ОРДЛО та їхніх російських кураторів очевидна" - Геращенко пояснила, чому "Л/ДНР" та РФ знову зірвали звільнення заручників

"У вівторок, 18 квітня, представники ОБСЄ, СБУ й офісу омбудсмена Лутковської вже були в Маріуполі, аби, згідно із досягнутими в Мінську на гуманітарній підгрупі й на Тристоронній контактній групі домовленостями, розпочати нарешті опитування сотень осіб, що перебувають у пенітенціарних установах, яких можливо, згідно з українським законодавством, звільнити від подальшого відбування покарання лише заради звільнення наших заручників в ОРДЛО." Про це пише Ірина геращенко у своєму Facebook, передають Патріоти України, продовжуючи:

Однак процедура верифікації так і не розпочалася, в останню хвилину російські окупанти й колаборанти ОРДО під надуманими приводами відмовилися від цього й забажали знову повернутися до обговорення вже сто разів обговореного і сто разів пережованого на черговій зустрічі в Мінську.

Тактика ОРДЛО та їхніх російських кураторів очевидна – заблокувати процес звільнення заручників, повністю виключити з гуманітарного діалогу міжнародні гуманітарні організації. Спочатку ОРДЛО категорично відмовилися від участі у процесі звільнення заручників Міжнародного комітету Червоного хреста, потім, після двомісячних (!) переговорів і вже досягнутих домовленостей (!) заблокували ООН, тепер їх не влаштовує ОБСЄ, хоч місія цієї організації напряму залучена до мінського процесу, а її представники є координаторами ТКГ і всіх груп.

Позиція ОРДЛО виписана в Кремлі – вивести на двосторонній прямий діалог, начебто РФ у цьому конфлікті не існує, буцімто це "громадянський конфлікт", а не зовнішня агресія. Але мінський формат – це не московський, не донецький і не луганський формат. Це тристоронній діалог між Украіною, ОБСЄ і РФ . Таке рішення прийняли лідери нормандського формату і саме таку позицію неухильно відстоює і займає Україна в ТКГ, де вирішуються всі питання і де приймаються рішення, які всім треба виконувати, а не симулювати.

Зрив верифікаціі – це повтор сценарію зі зриву відкриття КПВВ у Золотому (Україна відкрила пункт у березні 2016, але він і досі не працює, заблокований ОРЛО), це повтор невиконаних обіцянок минулого року зі звільнення заручників до Великодня (російські окупанти та колаборанти ОРДЛО пообіцяли на ТКГ і потім забули про це) чи підлітків на Новий рік (вони всі й досі в тюрмі, колонії, СІЗО – й наші військові, й діти).

Очевидно, що оцінку цим діям мають дати в нормандському форматі, лідери якого, зокрема – президенти України та Франції та канцлерка Німеччини, мають чітку й однозначну позицію щодо негайного та безпосереднього залучення міжнародних гуманітарних місій до гуманітарних процесів і допомоги Донбасові, до пошуку зниклих, звільнення заручників. Щодо ОБСЄ, то це взагалі нонсенс, бо ця організація напряму залучена до мінського процесу.

Також очевидно, що ОРДЛО та їхній російські куратори шукають усе нові й нові приводи зірвати звільнення заручників, бо їм вигідно, щоб це було заблоковано, й тема заручників використовувалася зокрема й для внутрішньої дестабілізації та колотнечі, через знущання над родинами заручників цією невідомістю і неможливістю змінити ситуацію, витягти хлопців, рішення про звільнення яких приймаються в Кремлі. Поки що не приймаються, точніше, бо Москві потрібні заручники для шантажу і торгу.

P. S. Питання звільнення заручників й участь у цьому міжнародних організацій обговорювалася і під час останніх переговорів у нормандському форматі. Це я всім розумникам, які вимагають змін форматів тощо. Питання не формату, а виконання Росією домовленостей і зобов'язань. Можна створити десять майданчиків і п'ять форматів, домовитися, але потім РФ і її маріонетки просто відморозяться і зроблять вигляд що "их там нет и они ни при чем, не слышали, не видели, не понимают, о чем речь".