Таких збоченців, як скрепи, ще не бачили: Через уроки "сексуального виховання" до "високодуховної" Росії переселилися багатодітні німці. Через два місяці втекли назад до ФРН

У грудні 2016 року російська преса писала про історію німецької сім'ї Мартенс - Євген (Ойген) і Луїза Мартенс разом з десятьма дітьми переїхали в Росію, рятуючись від обов'язкових шкільних уроків з сексуального виховання. Сім'я осіла в селі Киштовка Новосибірської області і, здавалося, хотіла залишитися в Росії надовго, але в лютому 2017 року - провівши в Сибіру трохи більше двох місяців - несподівано повернулася до Німеччини. Про епопею німецької сім'ї в РФ писало видання "Медуза", передають Патріоти України.

В матеріалі зазначається: "Семья Мартенс переехала в Россию в конце 2016 года. Как писали в декабре, Евгений (настоящее имя - Ойген) Мартенс родился в Омской области и вместе с родителями уехал в Германию в середине 1990-х. Там Ойген женился и обзавелся десятью детьми. По словам Евгения, покинуть Германию его семья решила из-за введенных в школах обязательных уроках сексуального воспитания. По версии российских СМИ одна из дочерей Мартенса, 10-летняя Мелитта, отказалась ходить на занятия, родители тоже были против этих уроков. За прогулы ребенка главе семьи выписали штраф в 150 евро, а когда Ойген отказался его платить, родителей приговорили к одному дню тюрьмы".

У російській пресі Мартенсів назвали "секс-біженцями". Що саме викладали в школі Мелітти на уроках сексуального просвітництва, російським виданням з'ясувати не вдалося. Також невідомо, чи було протидія батьків шкільним стандартам продиктована міркуваннями релігії: з посиланням на сибірських сусідів ЗМІ писали, що колись Мартенси були баптистами, але в останні роки "не належали до жодної з церков". Так чи інакше, сім'я вирішила перебратися в російську глибинку і вибрала село Киштовка.

У Новосибірській області Мартенсам виділили будинок. Це була хата без водопроводу та центрального опалення. За описом місцевих жителів, будинок мало підходив для проживання, особливо для сім'ї з десятьма дітьми різного віку. "После благополучной Германии наше село с пустующими, разваливающимися домами стало для них шоком, - цитує "МК" одного з жителів Киштовки. - У нас ведь нет ни коммуникаций, ни культбыта, ни дорог. Туалет на улице, за водой надо ходить с ведрами к колонке, баня - у соседей. Детям пришлось спать на матрасах, которые были расстелены прямо на полу".

За інформацією сибірського видання VN.ru, обласна влада виділила родині одноразову допомогу за програмою "добровільного переселення співвітчизників" - 150 тисяч рублів, з розрахунку по 15 тисяч на кожну дитину. Євген Мартенс сподівався відремонтувати будинок і зайнятися фермерством. У грудні він говорив, що сім'ю не лякають ні побутові труднощі, ні 40-градусні морози. За розповідями місцевих жителів, глава німецької сім'ї навіть вирішив купити трактор і "розвивати район". Незабаром, проте, з'ясувалося, що орендувати землю не так-то просто, літній сезон в Сибіру короткий, а кредити банки видають під 25 відсотків. Відкрити столярне виробництво (в Німеччині Євген працював столяром) теж не вийшло: Киштовка розташована серед боліт, в 160 кілометрах від найближчої залізничної станції.

Жителі Киштовки поставилися до приїжджих тепло. За словами головного редактора місцевої газети Ростислава Алієва, селяни організували збір необхідних речей, приносили Мартенсам соління і м'ясо диких тварин. У той же час, Алієв розповів, що повз будинок приїжджих німців часто ходили п'яні підлітки і "кричали нацистські вітання, щоб їх образити". На думку журналіста, ця обставина в поєднанні з побутовими труднощами могло прискорити від'їзд Мартенс з Сибіру.

В кінці лютого Мартенси несподівано покинули Киштовку і поїхали. За інформацією VN.ru, яке першим повідомило про їх від'їзд, в середині місяця Євген Мартенс відправився на батьківщину, щоб перевезти в Росію контейнер з речами. Він повинен був бути відсутнім кілька тижнів, але незабаром повернувся і 24 лютого вивіз родину до Новосибірська. Звідти Мартенси вилетіли до Німеччини. Ці відомості "МК" підтвердив Ростислав Алієв, за словами якого "це був не від'їзд, а втеча". "Дуже несподіваний кінець у всієї цієї історії, - зізнається Ростислав Алієв. - У мене залишилася образа, якщо не досада, то подив".