"В Кремлі розуміють, що для них закривається "вікно можливостей", щоб утримати Білорусь у своїй орбіті", - Андрій Цаплієнко

"В оборонному відомстві Німеччини вже заявили, що реальна чисельність російських військовослужбовців на цих навчаннях – понад 100 тисяч осіб, а зазначені Росією дані в 12,7 тисяч військових – фіктивні. Так негативно на факт проведення цих навчань реагує не тільки Захід, а й Україна. Втім, подібна реакція викликана навіть не самими навчаннями, а тим, що Росія підтасовує факти, надає недостовірні дані про кількість військового персоналу", - пише український журналіст Андрій Цаплієнко у своєму блозі на сайті НВ, передають Патріоти України:

"За заявою секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова, для транспортування військової техніки росіяни використовували близько 7 000 одиниць залізничних платформ. Одна платформа – це, як мінімум, одна одиниця бойової та допоміжної техніки, доставлена до місця проведення навчань. Досить провести нескладний арифметичний підрахунок, щоб зрозуміти, скільки реально техніки і людей було направлено.

Рух російської техніки в бік Білорусі почався ще в перших числах серпня. Я зв'язувався з колегами в Росії, не буду називати їхні імена, щоб не наражати на небезпеку, і ось вони повідомляли, що російська техніка переміщалася з Хабаровська, Владивостока, Сибіру. Ешелони йшли не тільки в сторону Білорусі. Помічено посилення російського військового угрупування біля кордонів України. Це Ростовська область, Воронезька, тобто в 30-40 кілометрах від кордону України.

Згідно з міжнародними документами, якщо кількість військового персоналу, який залучається на навчання, перевищує 13 тисяч чоловік, на обов'язковій основі в цих навчаннях буде задіяно міжнародних спостерігачів. Без них проводити маневри ні в якому разі не можна. В даному випадку Кремль заявляє про цифру в 12,7 тисяч військовослужбовців. Тобто це той варіант, коли вони можуть запросити спостерігачів, а можуть і не робити цього. Або запросити спостерігачів на якусь одну локацію, тоді як маневри пройдуть на шести білоруських полігонах і території, прилеглої до одного з населених пунктів.

За характером техніки і специфіки підрозділів можна зрозуміти, чи є вчення оборонними або все-таки наступальними. Тут є нюанс. За легендою, російсько-білоруське угруповання обороняється від агресивної країни Вейшнорія, яка користується підтримкою західних країн і організовує вторгнення на територію Білорусі. Це умовний противник. Тобто початок операції нібито оборонний. Але потім, згідно з легендою навчань, слідує контрнаступ і спроба «пробити» коридор, який, можливо, зв'яже Білорусь і Калінінградську область Росії. І в цьому коридорі як би випадково опинилися країни Прибалтики. Хіба можна назвати такі дії обороною? Чи все-таки їх слід розглядати як наступ? І таких моментів, які змушують нас нервувати, досить багато.

І все ж, на мою думку як репортера, угруповання, сформоване напередодні цих навчань, має недостатню потужність, щоб вдарити по Україні. Малоймовірно, що готується наступ. Хоча варто звернути увагу на той факт, що на східних кордонах України вже перебуває угруповання в 150 тисяч російських військових. Ще одне – підтягли на північ. Виходить, що Росія поступово, крок за кроком, формує наступальну групу, проводячи спочатку одні навчання, потім інші, залишаючи людей, залишаючи техніку, формуючи військові табори і бази на постійній основі. Вони просто оточують нас військами, які, в теорії, а може і на практиці, будуть готові проводити наступальні дії. Можливо, не зараз, але в доступному для огляду майбутньому. І я не сумніваюся, що Генштаб України розуміє, що відбувається насправді.

Наші противники ніколи не діють таким чином, щоб досягалася одна мета. Росія націлена на те, щоб спрацьовувало відразу кілька «повісток». Зараз для Білорусі склалася унікальна ситуація, коли відкрилося «вікно можливостей» для того, щоб налагодити контакт із Заходом. І головне, на це з'явилася воля білоруської еліти. Але, на жаль, Росія як і раніше має великий вплив на Мінськ, і на військову білоруську компоненту, зокрема. І в Кремлі розуміють, що для них закривається «вікно можливостей», щоб утримати Білорусь у своїй орбіті. Тому мета навчань «Захід-2017» в тому, щоб залишити свої війська в Білорусі, щоб не допустити дрейфу Мінська в бік Заходу, а друге завдання – сформувати наступальне угруповання по периметру України".