"Війна подарувала мені Україну", - крик душі бійця АТО

неділя, 31 липень 2016, 18:20
Давайте говорити українською, шановні, бо ми того варті. Того варті наші небесні побратими.

Український снайпер. Фото: uapress.info.

"Я вважав себе космополітом до війни. Думав, що не можна обмежувати себе мовами чи націями, національностями. Ще… Я завжди мав бунтівний характер. Я вчився в Києві у Національному Університеті "Києво-Могилянська Академія" сім років. Тут дуже вже всі тисли на українську мову. А я люблю не так, як усі. І не люблю, коли тиснуть. Через це і писав вірші російською. Говорив частіше російською, ніж українською. Це було давно. Мільйон років тому. До війни", — написав снайпер Микола Воронін на своїй сторінці у соцмережі, передають Патріоти України.

Війна повністю все змінила. Я зрозумів, що до неї я жив без Батьківщини. Війна подарувала мені Україну. Я почав цінувати її такою, як вона є: її культуру, символи, прапор, тризуб. Та все ж, за звичкою, говорив російською. На важливість мови рідної звернула мою увагу координатор безкоштовних курсів української мови Катерина Мельник. Вже коли я йшов таким мирним містом поруч неї, ми вели собі розмову і тут я раптом збагнув, що у путла і російської педерації дійсно не було б жодного шансу зробити те, що вони зробили в Криму і на сході України, якби там високо цінували Україну, нашу мову і культуру. Жодного шансу. Розумієте?

Ніхто б не загинув із тих, хто пішов у небесну бригаду. Не гинули б діти, не руйнувались би будівлі і долі…Стояв би і працював би Донецький Аеропорт. Русня не пройшла б і метра нашої землі. Ніде. Якби нас захищала наша мова і культура. Гебня це розуміла. Ось чому нещадно катувала свого часу наших Героїв за мову. Їх нащадки забули про їхні муки… І далі вважають, що обмежуватись у мовах не варто. Можна говорити російською і любити Україну. Боже, та це те саме, що бути відданим одному Коханому Справжньому Чоловікові і займатися проституцією у вихідні. Для розширення горизонту.

Схаменіться шановні. Як часто ми починаємо цінувати те, що втратили? І часто починаємо це робити дуже пізно. Постфактум. Та краще пізно, ніж ніколи. То ж починаємо говорити українською шановні, бо ми того варті. Того варті наші небесні побратими.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Народні прикмети на 3 листопада. Українки цього дня традиційно готували ягідний кисіль і пироги з осінніми ягодами

вівторок, 3 листопад 2026, 7:08

Православне свято 3 листопада за новим церковним календарем (16 листопада за старим) - день пам'яті мучеників Акепсима єпископа, Іосифа пресвітера та Аіфала диякона. За старим стилем - день пам'яті Іларіона Великого, нагадують Патріоти України. . Акеп...

127 Харківська ОВМБР. ТОП-10 вакансій.

понеділок, 2 листопад 2026, 22:08

Бригада сильна тоді, коли кожен на своєму місці. Хтось веде вогонь, хтось керує дроном, хтось розміновує шлях, хтось рятує життя, а хтось допомагає втриматися морально. 127 Харківська ОВМБР запрошує до команди. Серед вакансій:. Не знаєш, яка посада тоб...