Війна подарувала мені Україну: Мережу вразила сповідь українського снайпера

субота, 27 лютий 2016, 21:11
Будинки та долі не руйнувались би зараз, якби українці усюди на території країни не забували свою мову та традиції.

Український військовий. Фото: intvua.com.

“Я вважав себе космополітом до війни. Думав, що не можна обмежувати себе мовами чи націями, національностями. Ще… Я завжди мав бунтівний характер. Я вчився в Києві у Національному Університеті “Києво-Могилянська Академія” сім років. Тут дуже вже всі тисли на українську мову. А я люблю не так, як усі. І не люблю, коли тиснуть. Через це і писав вірші російською. Говорив частіше російською, ніж українською. Це було давно. Мільйон років тому. До війни", - написав снайпер Микола Воронін на своїй сторінці у соцмережі, передають Патріоти України.

Війна повністю все змінила. Я зрозумів, що до неї я жив без Батьківщини. Війна подарувала мені Україну. Я почав цінувати її такою, як вона є: її культуру, символи, прапор, тризуб. Та все ж, за звичкою, говорив російською. На важливість мови рідної звернула мою увагу координатор безкоштовних курсів української мови Катерина Мельник. Вже коли я йшов таким мирним містом поруч неї, ми вели собі розмову і тут я раптом збагнув, що у путла і російської педерації дійсно не було б жодного шансу зробити те, що вони зробили в Криму і на сході України, якби там високо цінували Україну, нашу мову і культуру. Жодного шансу. Розумієте?

Ніхто б не загинув із тих, хто пішов у небесну бригаду. Не гинули б діти, не руйнувались би будівлі і долі…
Стояв би і працював би Донецький Аеропорт. Русня не пройшла б і метра нашої землі. Ніде. Якби нас захищала наша мова і культура. Гебня це розуміла. Ось чому нещадно катувала свого часу наших Героїв за мову. Їх нащадки забули про їхні муки… І далі вважають, що обмежуватись у мовах не варто. Можна говорити російською і любити Україну. Боже, та це те саме, що бути відданим одному Коханому Справжньому Чоловікові і займатися проституцією у вихідні. Для розширення горизонту.

Схаменіться шановні. Як часто ми починаємо цінувати те, що втратили? І часто починаємо це робити дуже пізно. Постфактум. Та краще пізно, ніж ніколи. То ж починаємо говорити українською шановні, бо ми того варті. Того варті наші небесні побратими.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Знайомтесь: 81 Окремий батальйон зв'язку.

п’ятниця, 20 листопад 2026, 22:02

81-й окремий батальйон зв'язку (81 ОБЗ) — військове формування військ зв'язку у складі Сухопутних військ Збройних Сил України, сформоване під час повномасштабного російського вторгнення для забезпечення безперервного управління підрозділами на фронті. ...

Туман не рятує від українських FPV-дронів: На Гуляйпільському напрямку Сили оборони продовжують нищити техніку окупантів (відео)

п’ятниця, 20 листопад 2026, 20:32

Українські воїни на південній смузі фронту нейтралізують переміщення противника, котрий прикривається осінньою негодою, а також покращувати власні тактичні позиції. Про це повідомили у 7-му корпусі ДШВ ЗСУ, передають Патріоти України. . "У смузі відпо...