"Вже третій рік в країні верх, ну майже, "невпевненості". Хоча і до того, в кого мозок окрім реклами та серіалів сприймав ще й навколишню дійсність, було кепсько - котились в нікуди. Так от, зараз хвиля еміграції така, що легко порівнюється з міграцією після Першої світової та революційних подій 1917-1922 років. А що не так зараз? Хабарники, корупція, засилля криміналу... Але тоді було значно гірше, бо не було якої-ніякої, але своєї країни. Просто потрібні зусилля, потрібно багато зусиль, дуже багато зусиль. Якщо хтось за нас буде будувати - то і побудують для себе. А нам вічна сторічна еміграція.
Звичайно, є ґрунтовні думки з приводу того, коли ж жити теперішнім поколінням - покласти все життя для майбутнього?! І знаєте - так, все для наступних поколінь. Просто виховувати ці наступні покоління так, щоб цінували кожен день, що вони проживуть вільно на своїй рідній землі. Всі чомусь думають, що всі їм винні: дали погану країну, погане сторіччя для життя, не знаю ще що, але все не так. А що конкретно ви даєте, віддаєте, надаєте чи всі ви просто "продаєте"? Себе, майбутнє прийдешніх поколінь. Погоджусь із такою думкою тільки, якщо ви чи ваші нащадки стануть впливовими, достатньо впливовими, в цьому світі. І повернуться із інвестиціями, зброєю різного характеру. Будуть відстоювати проукраїнську позицію на світовій арені. Але здебільшого всі просто тікають задля кращого життя. А воно таким буде лише тимчасово, якщо буде. Ми розумна нація - це без запитань, але без своєї землі - нас немає, ми ніхто.
І ще одна цікава думка про те, що всі ми живимо на одній планеті, всі скоро перемішаємось, все буде єдине: уряд, державність, закони і т.д. І тому яка різниця де жити - життя одне і його потрібно прожити. Правильно прожити, а не проіснувати. І боротись, боротись, боротись. У кого є сім'ї, переживають, що ж буде з ними. Все буде гаразд до того часу, доки боримось. Нехай діти бачать, як дістається вільна країна, якими треба бути сміливими - це їх з дитинства зробить сильними. Подружжя нехай розуміє, що підтримка необхідна у важких-надважких ситуаціях і за це один одного ніколи не покинете, бо переживете надзвичайно складні часи. А батьки нехай пишаються: не змогли вони - зможемо ми!
Багатство в різноманітності. Якщо всі і все будуть однаковими - це буде усереднена сіра маса? Чи хтось сподівається, що всі досягнуть рівня "бога". Цікаво що про це думає творець.
Здоров'я українцям і розуму жителям України", - пише блогер.
"Що показав Стамбул? Нічого нового. Росіяни продовжують вимагати капітуляцію України. Але він підтвердив парадоксальну тезу. Дональд Трамп постійно говорить, що хоче зупинити війну якомога скоріше. Але саме його дії затягують ведення бойових дій", - пр...
4 червня в церковному календарі день пам’яті святого Митрофана, патріарха Царгородського, видатного духовного лідера часів імператора Костянтина Великого. Митрофан походив зі знатної родини; його батько, Дометій, був братом римського імператора Проба....