"За межами колишнього СРСР георгіївська стрічка взагалі невідома", - блогер про хитрощі Кремля та упущення українських політиків

"У травні 1972 року президент США Ричард Ніксон приїхав до СРСР, щоб започаткувати разом із Леонідом Брежнєвим те, що на Заході звали Detante, а в Радянському Союзі - розрядкою. Була підписана угода щодо обмеження гонитви стратегічних озброєнь і досягнуті домовленості про співпрацю між двома супердержавами в низці галузей, зокрема, в космічній, наслідком чого через три роки став спільний політ кораблів «Союз» й «Аполло». «Холодна війна» між демократичним світом й СРСР із його союзниками дещо збавила оберти", - написав Сергій Грабовський у статті для day.kyiv.ua, передають Патріоти України, та продовжив:

"Водночас на Заході посилилися позиції кремлівської агентури та «миролюбців»-капітулянтів (у Конгресі США навіть розглядалося питання про закриття Радіо Вільна Європа/Радіо «Свобода», мовляв, їхня діяльність підриває взаєморозуміння між супердержавами), розгорнулися нові хвилі гонінь на дисидентів у Радянському Союзі, були фактично здані комуністам - зі зрозумілими наслідками - Південний В'єтнам і ще декілька держав.

Але мова зараз не про це, а про інше: як уміло зманіпулювали американським президентом під час поїздки Ніксона по СРСР Кремль і Луб'янка. Програма цих поїздок включала відвідини меморіального комплексу Хатинь на місці одного зі спалених під час Другої світової війни білоруських сіл; тим часом Ніксон і його команда щиро вважали, що йдеться зовсім про інше - про меморіал польським офіцерам, розстріляним НКВД у Катині, і що побудова такого меморіалу засвідчує відхід Радянського Союзу від сталінізму, що державі, здатній покаятися за свої гріхи, можна довіряти... Отож свої - і немалі - політичні дивіденди на брутальній грі з назвами Хатинь-Катинь Кремль і Луб'янка здобули, а Ніксону і його команді після того, як вони дізналися правду, незручно було визнавати себе дурнями...

Давній уже сюжет цей згадався, коли в Інтернеті з'явилися повідомлення - з відповідними фото - про те, що Папа Римський власноруч приколов собі на груди подаровану йому георгіївську (себто «колорадську») стрічку. Ту саму, яка з'явилася одинадцять років тому як символ «порятунку людства» Росією у війні з нацизмом й одразу стала розпізнавальним знаком прихильників російського імперіалізму. А під час «русской весны» 2014 року «ввічливі зелені чоловічки» й інша погань, причепивши на себе ці стрічки, фактично вели бойові дії проти Української держави, захоплюючи її територію та вбиваючи її громадян, запідозрених у патріотизмі.

Ясна річ, стрічка у Папи з'явилася не сама, не з небес упала, а була вручена депутатом російської Думи від КПРФ Павлом Дорохіним. «Вчера у меня была возможность присутствовать на генеральной аудиенции Папы Римского Франциска на площади Святого Петра в Ватикане. Я сказал Папе, что через пять дней у нас великий праздник - День Победы, вручил ему памятную медаль к 70-летию Победы.

Сказал, что наш народ заплатил за нее 26 миллионов душ, просил Папу быть вместе с нашим народом и в знак солидарности надеть георгиевскую ленту. Он сам ее надел на рясу, и беседа продолжилась», - розповів Дорохін і додав: «Я ему также передал журнал с фото патриарха Кирилла и сказал, что мы рады их недавней исторической встрече. Папа через меня передал благословение нашей стране».

Крім того, Дорохін заявив, що на 9 травня у нього запланована аудієнція з почесним Папою Римським Бенедиктом XVI: «Мне передали из его секретариата, что он хочет принять нас именно 9 мая. Он немец и помнит еще тот период».

Чи не є це повідомлення черговим фейком, якими так уславилася російська пропаганда? Дехто вважає - так, фейк, бо у західних джерелах ця інформація відсутня, і серед офіційних фотографій генеральної аудієнції нічого такого немає. Проте з якого дива західні мас-медіа мусять ловити ручкання Папи з російським депутатом-комуністом? І навіщо Ватикану виставляти це фото серед офіційних знімків (бо ж, напевне, хтось постфактум таки пояснив на високому рівні, що насправді символізує «колорадська» стрічка)? З іншого боку, офіційне спростування цієї події Ватиканом відсутнє ось уже понад добу, а це найшвидше означає, що вона все ж відбулася...

А тепер - дві цитати з Інтернет-текстів, які належать духовним особам. О. Орест-Дмитро Вільчинський, католицька Церква: «Чи знав Папа що таке георгієвська стрічка? З дуже великою ймовірністю Святіший Отець не знав про що йдеться, оскільки за межами бувшого Радянського Союзу георгієвська стрічка взагалі невідома. В часі генеральної аудієнції багато різних людей старається Папі пхнути до рук якийсь подарунок, часто символічного характеру. Теперішній ватиканський етикет вимагає від Папи приймати такі подарунки.

Такий етикет особливо строго дотримується у випадках подарунків державних діячів чи делегацій, що неодноразово приводило до неприємних казусів... Варто звернути увагу на те, хто й з яких акаунтів розганяє цю інформаційну хвилю, щоб зрозуміти, хто стоїть за цією черговою інформаційною атакою на Святішого Отця».

Протоієрей Олег Трофімов, доктор богослов'я, Московський патріархат: «Как это событие теперь переживут фашисты-херои, украинские униаты и раскольники? Ведь папа Римский надел совсем не фашистский символ дивизии СС «Галичина», не икону Бандеры. Он не кричал: «Слава героям» (бандеровским палачам), а почтил светлую память советских героев Великой Отечественной войны, среди которых были и украинцы, убивающие пособников фашистов - бандеровцев!..

Стоит сказать, что позиция секты греко-католиков и фашистской киевской хунты продиктована более религиозным мотивом, чем политическим. Ведь победа в Великой Отечественной войне была в канун памяти великого святого великомученика Георгия Победоносца, в честь которого и названа эта святая и победоносная ленточка. Им, как сатане, режет глаза сам этот символ - Георгиевская ленточка. Именно этим можно объяснить гонения на Христа и на его мучеников, провозглашенные хунтой и фашистской сектой диавола - греко-католиками... Ведь вполне логично и закономерно, что Папа надел святую Георгиевскую ленточку...»

Як бачимо, історія певною мірою повторюється, бо технології політичних провокацій Кремль і Луб'янка використовують ті самі. З боку католицької Церкви маємо намагання применшити значення скандальної події, а з боку речників РПЦ - збільшити це значення до гігантських розмірів і використати у пропаганді. Слід зауважити, що Ватикан останнім часом сам із невідомої причини підіграє цій пропаганді - скажімо, влаштувавши зустріч Франциска з патріархом Кирилом у Гавані, під крилом тоталітарного режиму братів Кастро і заявивши, що цей острів - «символ надій Нового світу».

Що ж стосується нинішньої генеральної аудієнції на площі Святого Петра, то яким це дивом серед почесних гостей опинився представник партії, яка знищила у ХХ столітті десятки мільйонів християн - і пишалася цим? Цікаво, чи мають серед таких гостей зарезервовані місця лідери західних неонацистів, чи лише російські комуністи користуються такими пільгами?

Чи розуміє хтось у Ватикані, що сьогодні українці фактично стоять на захисті тих європейських цінностей, за обстоювання яких Папа Франциск щойно одержав премію Карла Великого від Євросоюзу? І що Папа разом із тим чіпляє на себе символ заперечення цих цінностей, агресії й імперського реваншу? Чи це такий собі «ватиканський постмодернізм»? Ба, невже ж, якби Папі Франциску подарували значок зі свастикою чи портретом Адольфа Гітлера, то він прийняв би подарунок і негайно начепив його на себе?

І ще одне запитання: невже б Папа Іван Павло ІІ міг, бодай теоретично, вляпатися у таку халепу, з тим, щоби потім його виправдовували би словами - він, мовляв, не знав, що це таке, георгіївська стрічка? І чи міг би він загнати себе в ситуацію, коли ядучі блогері негайно відреагували на повідомлення про «колорадського Папу» фотожабою, на якій і російський комуніст, і римський понтифік зображені з великими свастиками на грудях?

Так чи інакше, але маємо те, що маємо. Висновки треба робити і чинній українській владі, і церковній дипломатії, яка ганебно провалила свою місію з інформування Ватикану про символіку новітнього російського нацизму, зрештою, українським католикам і греко-католикам. Але це вже інша тема".