"Закон про "партійну диктатуру". Влада готується до глобального переділу посад", – експерт

Закон, який дозволяє "чистити" партійні списки після виборів – нонсенс. Про це Gazeta.ua розповів політолог Петро Олещук, передають Патріоти України.

Що означає прийняття закону про "партійну диктатуру"?

Прийняття цього закону дозволяє партіям викидати зі своїх списків депутатів, поки вони офіційно не отримали мандат за рішенням Центральної виборчої комісії. Партійні лідери одержують інструмент за допомогою якого можуть правити свої списки після голосування. Це знадобитися у випадку суттєвої зміни складу Верховної Ради. Якщо певні депутати виходять, на їх місце прийдуть інші. Партійні лідери контролюватимуть цей процес.

Хто найбільше зацікавлений у цьому законі? Чому?

Зацікавлені всі. Усі партії мають сумнівні виборчі списки. Туди напхали багато неоднозначних особистостей. Для українських партій - це діагноз. Вони навіть свої виборчі списки нормально сформувати не можуть. Але найбільший інтерес має "Блок Петра Порошенка". Не секрет, що першим на вхід в БПП у випадку позбавлення когось депутатських повноважень є Андрій Богдан. Це адвокат Генадія Корбана і людина Ігоря Коломойського. БПП не зацікавлений, щоб він зайшов до Верховної Ради. Тому вони нікого не можуть відпустити.

Наприклад, зараз обговорюється питання щодо призначення Юрія Луценка на пост генерального прокурора. Але якщо він піде, зайде Богдан. І таким чином, президент посилить вплив Коломойського власними руками. Йому це не потрібно. З цим законом вони спокійно проведуть партійний з'їзд, зачистять список. Залишать потрібних і спокійно відпускатимуть кого їм треба в уряд.

Чому депутати підтримали закон? У першу чергу він не вигідний їм?

По-перше, закон не стосується діючих депутатів. По-друге, депутати дуже сильно зацікавлені зберігати лояльність і зв'язок зі своїми партійними лідерами. Загроза дострокових виборів нікуди не зникла. Якщо вони зараз піду проти своїх лідерів, можуть залишитися поза наступними списками. Депутати вважали, що особисто їм це нічим не загрожує. А йти на конфлікт з партійними лідерами та президентом не потрібно.

Чи відповідає закон Конституції?

Існують сумніви. Будуть позови в Конституційний суд і судові процеси. Наші політики мислять тактично, а не стратегічно. Їм зараз треба врегулювати свої питання, а потім якось воно вже буде. Безперечно, документ суперечливий. Громадяни голосують за список, а не за партійного вождя, який за них обиратиме.

Який існує механізм, щоб скасувати закон?

Є два механізми. Може скасувати Верховна Рада або Конституційний суд. Ще президент міг накласти вето, але він його вже підписав.

Якою буде реакція Заходу? Чи існує подібна практика у світі?

Захід особливо не вникатиме в цей закон. Їх турбують важливіші речі. Але у світовій практиці такого немає. Закон про "партійну диктатуру" - нонсенс.