Хіти тижня. Самі не можуть нічого придумати: Росія хоче використовувати український літак-носій Ан-225 "Мрія" у своїх космічних програмах

Ось уже понад двадцять років, країна не виробляє нічого принципово нового, продовжуючи експлуатувати спадщину Радянського Союзу. Ведуться лише роботи з модернізації старих напрацювань, але все інше залишається лише словами і проектами на папері. А всі проблеми можуть вирішитися швидко і просто, вважають розробники російського МАКС, повідомляють Патріоти України.

"МАКС в силу своїх специфічних якостей, і в першу чергу мобільного повітряного старту з багаторазового літака-носія, вирішує ... всі проблеми відразу!", зазначає російський вебсайт "Буран".

МАКС представляє собою двоступеневий комплекс повітряного старту, що складається з літака-носія Ан-225 "Мрія" розробки АНПК ім.О.К.Антонова (Україна, Київ), на якому встановлюється орбітальний літак в пілотованому або безпілотний варіанті або вантажний контейнер із зовнішнім паливним баком, наповненим кріогенними компонентами палива. Саме так описується головна характеристика космічного комплексу на сайті Буран.ру.

"Головний російський космодром - Байконур - знаходиться на орендованій у іншої держави (Казахстану) території, що крім високої орендної плати в разі розвитку інтенсивної рентабельною космічної діяльності потребують додаткові податкові відрахування в бюджет Казахстану. Однак крім економічних існують ще й геополітичні ризики, які важко виміряти. У разі відмови від Байконура Росія втратить доступ пілотованих коштів до орбіт з наклонениями нижче i = 51º, в т ому числі і до Міжнародної космічної станції (МКС).", - б"є в набат автор статті.

І далі зазначається - які саме проблеми перешкоджають проведенню проекту в розвиток та дію:

"Повномасштабна реалізація проекту МАКС наштовхується на такі проблеми:

- слабкість наукового і, в першу чергу, економічного потенціалу Росії;
- нерозуміння керівництвом країни в цілому, в тому числі і керівництвом Федерального космічного агентства (Роскосмосу), перспектив розвитку вітчизняної космонавтики, що часто призводить до насильницької непослідовності і суб'єктивної некомпетентності при формуванні Федеральної космічної програми (ФКП), значною мірою орієнтованої не на національні потреби і накопичений вітчизняної космонавтикою досвід, а на продовження копіювання зарубіжних національних програм і проектів. Образно кажучи, "... якщо спереду не маячить американська спина, то ми не знаємо, куди нам іти";
- два перерахованих вище чинники призводять до недостатнього фінансування космонавтики, що знаходиться на рівні країн третього світу; це посилюється корупцією в "навколокосмічних" ешелонах влади і в керівництві головних підприємств космічної галузі, що приводить до кадрової чехарди керівників підприємств і частково нецільового використання виділених на космонавтику бюджетних коштів;
- активна протидія "ракетного лобі" у вітчизняній космонавтиці, що випливає з історичної міжвідомчої роз'єднаності між ракетної і авіаційної галузями; це посилюється тим фактом, що космонавтику вдалося в основному зберегти після розпаду СРСР шляхом організації Федерального космічного агентства, в той час як нічим не зкомпенсоване злочинне скасування Міністерства авіаційної промисловості призвело до деградації вітчизняної авіаційної промисловості; "

Стаття цілком справедливо у переліку проблем додає найважливішу, хоч і в кінці списку:

"- українська приналежність літака-носія Ан-225 "Мрія" і пов'язані з цим побоювання з політичної нестабільності в Україні і проголошеним курсом на входження України в НАТО. Тут необхідно додати, що Україна висловила однозначну згоду на урядовому рівні на участь в проекті МАКС і її подальше зближення з вітчизняними учасниками проекту стримується саме російською стороною, навіть не дивлячись на можливість виробництва "Мрії" всередині Росії на Ульяновському авіаційно-виробничому комплексі."

Цілком прозоро висвічується за цими бідканнями стан російської космонавтики: "Навіщо витрачати трильйони на космос, якщо це не принесе прибутку за доступний для огляду час?"

І з України тепер вже не так просто потягти цінні розробки.