Транзитна війна України і РФ. Хто рахує збитки, - експерт

Такий хід був запланованим: уряд РФ визначив, що вантажі для транзиту з України в Казахстан повинні слідувати через Білорусь, зокрема, через стаціонарний контрольний пункт Красне (456 км автомобільної дороги М-1, Білорусь), а також через контрольний пункт на залізничній станції Смоленськ-Сортувальний. На російсько-казахстанській ділянці державного кордону провезення дозволене через пересувний контрольний пункт на 132 км автомобільної дороги А-310, пересувний контрольний пункт на 180 км автомобільної дороги А-300 та КП, розташований на залізничній станції Озинки.

Український уряд про такі заходи підозрював - 30 грудня Міністерство економічного розвитку і торгівлі попереджало про можливі ускладнення транзиту українських товарів через територію РФ в треті країни - Азербайджан, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Китай та ін. Проте вжиті Росією заходи в МЕРТ назвали «непрозорими, невиправданими і маючими дискримінаційний характер».

У міністерстві впевнені, що російська сторона цією забороною порушила свої зобов'язання, зокрема, взяті РФ в рамках Світової організації торгівлі та Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року. «Режим транзиту - це священна корова для СОТ», - уточнила заступник міністра економрозвитку і торгівлі України Наталія Микольська. З 10 січня, за її словами, щодо російських товарів планується введення Україною дзеркальних заходів у відповідь.