​"Я очень люблю Украину, это земля моих предков": У США помер Євген Євтушенко, пам’ятатимемо великого поета і за вірш про вогняний Майдан

Про це повідомив у суботу друг поета Михайло Моргуліс, передає ТАСС, зазначають Патріоти України.

"П'ять хвилин тому Євген Олександрович відійшов у вічність. Мені зателефонував його син - Женя й повідомив цю сумну звістку, - сказав Моргуліс. - Дружина Маша, на жаль, не може зараз розмовляти".

Друг поета також зауважив, що майже до останніх хвилин життя Євтушенко був при свідомості - "він все чув, реагував". Євген Євтушенко народився в 1932 році. Перший опубліковав у газеті "Радянський спорт", а перша книга віршів "Розвідники прийдешнього" вийшла в 1952 році, тоді ж він став наймолодшим членом Спілки письменників СРСР.

У 1963 році номінований на Нобелівську премію з літератури. У 1991 році виїхав з родиною до США — викладати в університеті міста Талса в Оклахомі. Євтушенко - автор понад 150 книг, які перекладені багатьма мовами світу. У ніч на 19 лютого 2014 року, коли на Майдані в Києві відбувалося кровопролитне протистояння між силовиками й мітингувальниками, Євтушенко написав вірш, присвячений цим подіям.

Ось що казав Євген Олександрович у трагічні дні лютого 2014 року: "Дорогие мои киевляне, украинцы! Я сейчас преподаю в американском городе Талса в Оклахоме. Недавно перенес тяжелую операцию (ампутували ногу. – ред). Буквально вчера у меня было хорошее настроение, ведь впервые после операции сам пошел на новеньком протезе. Но когда вернулся домой, включил телевизор... Мы с женой, не отрываясь, следим за всем, что происходит в Киеве, Украине. Настроение, конечно, очень переменилось".

"Я очень люблю Украину, это земля моих предков. Я не спал всю ночь после того, как увидел пылающий Майдан. С той и с другой стороны, в центре Киева, калечили и убивали людей. Я написал стихотворение", – додав поет.

ГОСУДАРСТВО, БУДЬ ЧЕЛОВЕКОМ!

Ненька предков моих – Украина,

во Днепре окрестившая Русь,

неужели ты будешь руина?

Я боюсь за тебя и молюсь.

Невидимками на Майдане

Вместе – Пушкин, Брюллов, мы стоим.

Здесь прижались к народу мы втайне

как давно и навеки к своим.

И трагическая эпопея,

словно призрак гражданской войны

эта киевская Помпея,

где все стали друг другу "воны".

Здесь идут, как на стенку стенка,

брат на брата, а сын на отца.

Вы, Шевченко и Лина Костенко,

помирите их всех до конца!

Что за ненависть, что за ярость

и с одной, и с другой стороны!

Разве мало вам Бабьего Яра,

и вам надо друг с другом войны?

Ты еще расцветешь, Украина,

расцелуешь земли своей ком.

Как родных, ты обнимешь раввина

с православным священником.

Государство, будь человеком!

Примири всех других, а не мсти.

Над амбициями, над веком,

встань, и всем, вместе с Юлей, прости.

Всем Европой нам стать удастся.

Это на небесах решено.

Но задумайся, государство –

а ты разве ни в чем не грешно?

Евгений ЕВТУШЕНКО

Ночь пылающего Майдана с 18 на 19 февраля 2014

Талса, Оклахома