Несамовитий стогін: Дайвери пояснили страшні звуки із дна Червоного моря

Російський дайвер знайшов причину страшних звуків із дна Червоного моря, які не на жарт стурбували багатьох дайверів.Своїми очима побачив джерело шуму. Про це водолаз Ігор Демиденко розповів "Моей Планете", повідомляють Патріоти України.

Він зазначив, що для того, щоб зрозуміти причину загадкових звуків, потрібно занурюватися на досить велику глибину. Це відбулося під час курсів технічного дайвінгу, які Демиденко зі своїм другом Михайлом Степановим проходили на одному з дайв-сайтів Абу-Рамаді під керівництвом Сергія Курікова і Андрія Голобокова.

Під час курсів дайвери повинні були здійснювати занурення на 20, 40 і 75 м. Також дайвери повинні були побачити "цвинтар якорів".

"Виконавши поступово всі вправи на 20 і 40 м, ми перейшли до більш глибоким зануренням. Раніше ми чули невеликий монотонний звук, питали Андрія, що це, - він тільки хитро посміхався", - розповідає Демиденко.

Коли справа дійшла до занурення на 50 м, водолази несподівано потрапили в простір, схожий на бамбуковий ліс. Це було скупчення п'яти десятків конопляних канатів, що тягнуться з дна

"Звук незрозумілий все наростав, ми підходили до підводної скелі, яка чимось нагадувала лису голову. Андрій її охрестив просто і зі змістом: Лиса гора. Видовище то ще, цвіли корали, і їхні личинки йшли як сніг. На цій глибині в Червоному морі світло, але "сніг" від коралів створював свій ефект: сутінки, сніг, Лиса гора і ще цей скрегіт ", - говорить він.

Дайвери помітили, що один з канатів виглядав дивно: на глибині приблизно 40 м він "переламувався петлею" і йшов назад, а на глибині метрів в 60 терся сам об себе.

"У цей канат, крім пеньки, були вплетені сталеві дроти - ось вони-то і є причина "несамовитих стогонів", - пояснив Демиденко Пізніше ще на більш глибокому зануренні російські дайвери знайшли ще кілька таких же канатів, що стогнуть.

"А наявність цього багатства там, на дні, Андрій пояснив нам просто: на арабських ботах не прийнято прив'язувати якірний канат до самого боту, і з економії беруть всього 50-60 м пеньки. Її звалюють в люк на носі, а якір лежить на палубі . Коли видно дно через товщу води - значить, глибина 25-35 м, а на більшій глибині не випускають якір. У цьому місці Абу-Рамаді бот дуже швидко відносить від берега течією і хвилею, і матрос, випускаючи якір на глибині метрів 20, просто не встигає намотати канат на кнехт, коли глибина збільшується до 75, і якір йде на дно разом з канатом", - розповів дайвер.