Несподівано ефективні і затребувані: Українське піхотна зброя - автоматичні гранатомети (фото, відео)

Під час переходу навесні 2015 року в стадію позиційної військової операції в Донбасі, несподівано ефективними і затребуваними виявилися автоматичні гранатомети.

АГС-17: Полум'я на фронті

Єдиним зразком на озброєнні Сухопутних військ України до 2017 року був ще радянський зразок 30-мм АГС-17 Полум'я. Цей гранатомет був прийнятий на озброєння радянської армії ще в 1971 році і призначений для масового ураження живої сили і вогневих точок противника, які розташовуються на відкритій місцевості, повідомляють Патріоти України. Вельми корисним виявилося те, що гранатомет може вести вогонь як настильністю (на дальність від 50 до 1750 м), так і навісом (від 1000 до 1750 м).

Ранні типи гранатометів могли вести як одиночний, так і автоматичний вогонь, більш пізні типи можливості вести одиночний вогонь не мають, але можливе зниження темпу стрільби з 350-400 пострілів / хв до 50-100 пострілів / хв, пише видання "Фраза".

З початком війни на Донбасі АГС-17 широко використовувався для прикриття блокпостів і посилення оборонних дій, до того ж не тільки в станковому піхотному варіанті з грунту або з бронетехніки, а й встановлювався на різних шасі від МТЛБ до цивільних позашляховиків.

АГС-17, встановлений на позашляховику. Донбас, 2014 р

Ще на початку нульових в київському конструкторському бюро Артилерійське озброєння було освоєно серійне виробництво копії АГС-17 під назвою КБА-117. Клон мав серйозні відмінності від прототипу у вигляді ручного спуску і прицільних пристроїв і призначався для установки в складі озброєння бойових модулів БМ Грім, БМ Шквал, БМ-3 Штурм, БМ-5М.01 Катран-М, БМ-7 Парус та інших. З початком війни на Донбасі була інформація про те, що розробляється і піхотний варіант, однак, як видно, далі розмов справа не пішла.

Всі зусилля зосередилися на створенні абсолютно нового зразка і нового для України калібру. Цікаво, що ще на етапі проектування в кінці 1960-х років радянські конструктори свідомо пішли від західного стандарту в 40-мм і розробили свою 30-мм гранату і гранатомет під неї. Хоча АГС-17 вийшов цілком ефективною штукою, але в міру експлуатації виявилося, що результат трохи гірше, ніж міг би бути.

Зокрема, максимальна дальність в 1750 метрів; це досить багато, але той же американський Mk.19 в калібрі 40-мм стріляв на 500 метрів далі, і потужність окремої гранати виходила істотно більше (позначалося кількість вибухової речовини 90 проти 40 грамів).

Тому цілком зрозумілі прагнення українських інженерів розробляти зброю вже під західний калібр. В результаті до 2010 року конструкторське бюро Точні механізми в співпраці з білоруськими інженерами в ініціативному порядку розробило автоматичний гранатомет, що одержав позначення УАГ-40 (універсальний автоматичний гранатомет калібру 40 мм) під боєприпас стандарту НАТО гранату 40 × 53 мм в металевій стрічці М16. Тоді ж на заводячи Ленінська кузня (нині завод Кузня на Рибальському) було розпочато дослідне (а потім і передсерійне) виробництво цього виробу.

Один з перших передсерійних зразків УАГ-40

Цікаво, що на той момент серійна модель УАГ-40 в базовій комплектації оцінювалася виробником в $ 14 тис. Причому, крім Ленінської кузні в проекті брали участь ще кілька підрядників київське підприємство САТМАШ, а також харківські, сумські та чернігівські компанії.

І що найголовніше: спільно з ГККБ Луч в Шостці була підготовлена лінія для виробництва боєприпасів. Армійцям запропонували цілу номенклатуру з осколково-фугасної пострілу ВГОФ-40 (радіус ураження живої сили противника 10 м), осколково-кумулятивний ВГОК-40 (бронепробітіе до 80 мм) і інертний (навчальний) ВГІ.

Практично відразу як вітчизняні, так і західні фахівці відзначили гідності системи: невелика маса, висока точність (купчастість) при стрільбі серіями, знижений імпульс віддачі, висока надійність і простота у виробництві і при експлуатації, зручність переміщення розрахунком при зміні вогневої позиції. При масі з верстатом за все в 31 кг його розрахунок складається з двох солдатів: один переносить гранатомет і триногу, а другий запас гранат.

Однак в ті роки фінансування армії перебувало на найнижчому рівні і на озброєння гранатомет брати не поспішали (хоча є дані, що для можливості експорту чисто формально це рішення і було проведено через Міністерство оборони України). В результаті гранатомети досить успішно експортували принаймні в одну африканську країну Нігерію. Нині вони широко використовуються в бойових діях проти терористичної організації Боко Харам.

З початком війни на Донбасі конструктори доклали всіх зусиль, щоб довести гранатомет до рівня приймання на озброєння вітчизняного війська. Так, в конструкції з'явився спочатку радянський оптичний приціл ПАГ-17, а потім і інтегрована планка Пікантіні для установки досконаліших прицілів, в тому числі і західного виробництва.

Невелика партія була відправлена на державні випробування на фронт. Тут гранатомет заслужив схвальні характеристики. Виявилося, що, маючи меншу масу, ніж АГС-17, він може вражати позиції противника у відкритих окопах і за природними складками місцевості (в потоках, ярах, на зворотних схилах гір) набагато далі до 2200 м.

Серійний УАГ-40

Важливим елементом виявився більш потужний боєприпас, що в умовах нинішньої позиційної війни з укріпленими за пару років позиціями незамінне. А висока мобільність разом з відсутністю потреби в підготовці позиції для стрільби дозволяють в умовах атакуючого бою швидко міняти вогневу позицію як на відкритому просторі, так і (що важливо) в умовах міських боїв.

У підсумку в 2017 році УАГ-40 офіційно був прийнятий на озброєння ЗСУ. Одночасно Державне підприємство Шосткинський казенний завод Імпульс, що входить до складу держконцерну Укроборонпром, спільно з ПрАТ Завод Кузня на Рибальському (Київ) розпочало серійне виробництво боєприпасів: осколково-фугасних ПГОФ-40 і інертних ПГИ-40, які використовуються для пристрілки автоматичного гранатомета і навчання особового складу.

УАГ-40 в складі озброєння наземного безпілотного комплексу Піранья

Крім того, гранатомет активно стали використовувати і інші виробники наприклад, компанія Техімпекс в складі полегшеного бойового модуля TiE-1 Кіборг (крім гранатомета, ще 12,7-мм кулемет НСВ Скеля), призначеного для установки як на БРДМ-2, так і на бойове судно. Були спроби установки гранатомета і на бронеавтомобіль Козак.

Таким чином, прийняття цього зразка на озброєння нашої армії не тільки є кроком вперед в модернізації арсеналу озброєнь і відходу від радянських стандартів, але і призведе до зміни самої тактики використання мотопіхотних підрозділів на полі бою.

Джерело: Фраза

Удар по Криму? ДАЛІ БУДЕ! Від ДЖАНКОЯ ДО КЕРЧІ треба евакуюватися.

п’ятниця, 12 серпень 2022, 2:37

Про оперативну обстановку на фронті станом на вечір 11 серпня 2022 року. Про звільнення Криму на Херсонщини, та про оперативну обстановку на фронті станом на вечір 11 серпня 2022 року. 00:00 - що сталося на аеродромі Саки біля селища Новофедорівка 9 се...

Зрив обміну військовополонених і російські ІПСО: Нові подробиці звільнення омбудсменки Денісової

п’ятниця, 12 серпень 2022, 2:12

Розхитування теми бранців - елемент інформаційно-психологічної спецоперації Кремля. Обстріл росіянами колонії в Оленівці, де утримували полонених "азовців", – невипадковість. Так само, як і "злив" у мережу відео з кастрацією та вбивством українського в...