​Річниця вокняжіння на високому київському столі найвідомішого у Європі володаря Давньої Русі

Син Володимира Великого, внук Святослава Хороброго Ярослав Мудрий 2 грудня 1015 року посів у Києві княжий престол. Під час його правління Київська Русь набула славу дуже впливової та багатої європейської держави, зазначають Патріоти України.

Ярослав Мудрий народився у Києві в 978 році. Був третім сином ­Володимира Великого від ­однієї з дев'яти офіційних дружин — полоцької княжни Рогніди. Мав уроджену ваду — права нога була довша за ліву, а коліно й таз — ушкоджені. За твердженнями антропологів, які досліджували останки Ярослава, каліцтво — наслідок передпологової травми.

1011 року несподівано помирає найстарший син Володимира — Вишеслав, намісник у Великому Новгороді. Однак Великий князь всупереч традиції не послав на північ наступного за віком сина — Святополка, а лишив його в Турові. До Новгорода поїхав Ярослав. А вже ­1014-го і Святополк, і Ярослав повстали проти батька.

Святополка батько кинув до темниці, а покарати Ярослава не встиг — помер. Святополк виривається з темниці й тікає до тестя, Борис вирішує не претендувати на престол, а підтримати Святополка як старшого брата. Між Ярославом з одного боку й Борисом та Святополком з другого відбуваються три битви. У вирішальній — на річці Альті — перемагає Ярослав.