Чотирьох батальйонів у Східній Європі мало: "Війна з Росією лише починається" - генерал НАТО

Колишній заступник верховного головнокомандувача військами НАТО в Європі Річард Ширрефф пояснив, чому альянс зміцнять східні кордони, чи чекати війни з РФ і коли Україну приймуть в НАТО. Про це він розповів виданню DW, інформують Патріоти України.

8-9 липня у Варшаві пройде саміт НАТО, на якому лідери країн-членів альянсу обговорять розширення його військової присутності на сході Європи. Напередодні саміту DW поспілкувалася з британським генералом Річардом Ширреффом, який займав в 2011-2014 роках посаду заступника верховного головнокомандувача об'єднаними силами НАТО в Європі. У травні 2016 року Ширрефф випустив книгу "2017: війна з Росією", де змоделював потенційне військове зіткнення країн альянсу з РФ.

DW: У своїй книзі "2017: війна з Росією" ви докладно описуєте сценарій можливої повномасштабної війни між РФ і НАТО. Ви припускаєте, що Росія нападе на країни Балтії. Чому ви вважаєте, що подібне може статися?

Річард Ширрефф: Перш за все, хочу підкреслити, що це художній вимисел. Моя книга - "дзвіночок" для НАТО, для Заходу, що поки ми не звертаємо уваги на динаміку подій, запущену президентом Путіним вторгненням в Крим і східну Україну, а також інші сигнали, які він посилає, все може закінчитися такого роду катастрофою.

- Чого хоче Росія? Путін бажає війни з Заходом?

- Думаю, Путін хоче, щоб Росію розглядали як велику державу. Вважаю, він хоче забезпечити свого роду домінування в безпосередньому оточенні. Не думаю, що він хоче війни з Заходом. Але питання не в цьому. Ми бачимо, що Путін надзвичайний опортуніст. Він використовував силу для зміни кордонів в Європі, що ми бачили в Криму. І ми повинні добре розуміти важливість оборони і стримування, щоб виключити можливість прорахунків.

- Ви називаєте свою книгу "дзвіночком" для НАТО. На саміті НАТО в Варшаві очікується зміцнення східних рубежів альянсу шляхом розміщення чотирьох батальйонів в Польщі та країнах Балтії. Чи означає це, що НАТО "прокинулася"?

- НАТО "прокинулася", але велетню потрібен час, щоб повністю прокинутися від сну. Розміщення військ в країнах Балтії і Польщі - це тільки початок. Ми повинні також переконатися, що мова йде про ефективний контингент. Чотири окремих батальйони без всеохоплюючої структури - бойового забезпечення, командування і контролю, які роблять з чотирьох батальйонів ефективне військове з'єднання - будуть не більше ніж політичним жестом. Ось що мене турбує.

- Тобто ви вважаєте, що чотирьох батальйонів недостатньо, і ми побачимо подальші кроки?

- Я не вважаю, що чотирьох батальйонів досить. Вважаю, нам, як мінімум, потрібна об'єднана бригада. Ті чотири батальйони могли б бути об'єднані, мабуть, у формі бригади. Але це повинна бути належним чином сформована бригада, готова до ведення бойових дій.

- Розміщуючи війська в Східній Європі, НАТО ходить на межі формального дотримання Основного акта Росія-НАТО. Альянс повинен продовжувати таку лінію поведінки?

- В Основному акті Росія-НАТО йде мова про нерозміщення істотних бойових сил в країнах Балтії. Істотні бойові сили - це не батальйон в кожній з цих держав. Якщо ми говоримо про те, що НАТО ризикує порушити формальні домовленості, я припущу, що пан Путін вже порушив їх. Наприклад, Будапештський меморандум 1994 року, який гарантував суверенітет України. Так що НАТО повинна продемонструвати волю, ефективні засоби стримування і надійність. Це в першу чергу.

- Росія недавно послала позитивний сигнал НАТО. Російські бойові літаки тепер літатимуть над Балтійським морем із включеними транспондерами. Чи означає це початок деескалації з боку Росії?

- Якщо так, то це дуже хороші новини. Але це не повинно змусити НАТО відмовитися від демонстрації сили. Будемо сподіватися, що це призведе до деескалації. Мета політики стримування - це саме деескалація.

- Останній конфлікт з Росією почався з анексії РФ українського Криму. Чи повинна НАТО озброювати Україну?

- Україна не підпадає під дію статті 5-ї Вашингтонського договору, тому що вона не є членом НАТО. Питання підтримки України країнами альянсу відносяться до двосторонніх відносин окремих держав. НАТО повинна бути єдиною і діяти в згоді. Небезпека полягає в тому, що якщо деякі країни проголосують за підтримку України, а інші ні, то альянс буде виглядати неефективним або роз'єднаним.

- Україна впродовж кількох років стукає в двері НАТО. Після того, що сталося в Криму, наскільки висока ймовірність того, що одного разу Україну приймуть до альянсу?

- Не думаю, що це взагалі реалістично. По-перше, з політичної точки зору, вступ України в НАТО - при тому, що чимала частина країни окупована російськими військами - може легко привести до війни. По-друге, основою НАТО є стаття 5-а Вашингтонського договору, що передбачає колективну оборону: напад на одну країну вважається нападом на всіх членів альянсу. Треба бути реалістами. Не думаю, що можливо говорити про вступ України в НАТО.

- Тобто Україна залишиться один на один з Росією?

- В ідеальному світі Україну потрібно розглядати як країну на зразок Фінляндії за часів холодної війни, здатну дивитися як на Схід, так і на Захід. Україна потребує безперервної підтримки Заходу. Ця підтримка повинна продемонструвати переваги від орієнтації на Захід, а не недоліки цього.

- Ви б запропонували Києву зайняти нейтральну позицію?

- Реальність така, що сталося дуже багато всього, щоб в Києві могли хоча б задуматися зайняти нейтральну позицію. З урахуванням вторгнення Росії та проросійських сепаратистів на схід України, складно уявити, як Київ міг би діяти нейтрально. Україна продовжить потребувати допомоги Заходу, але з боку країн-членів НАТО це може відбуватися лише на двосторонній основі.