В Україні триває громадянська війна, Крим приєднався до Росії легально, а Червона армія врятувала Польщу від біологічного знищення, бо німці хотіли знищити поляків, а росіяни - "лише поневолити". Такі заяви зробив Корнелій Моравецький - депутат польського Сейму від партії "Кукіз’15" (політсили, яка домоглася введення відповідальності за пропаганду "бандеризму" у Польщі), а також батько чинного прем’єра Польщі Матеуша Моравецького в інтерв’ю виданню Do Rzeczy, повідомляють Патріоти України.
Корнелій Моравецький – легенда Солідарності, а сьогодні депутат, який потрапив до Сейму від правої партії «Кукіз’15», завжди говорить те, що думає. Він не приховує своїх симпатій, зокрема, коли йдеться про польсько-російські відносини, чим часто ставить у незручне становище партію свого сина. Так було, наприклад, кілька тижнів тому, коли він дав інтерв’ю агентству РИА Новости. Моравецький стверджував, що Польща поводиться погано, займаючись безплідними суперечками з Росією. Російські ЗМІ пізніше використали ці слова на свою користь, представивши польський уряд русофобом, якого мусить напоумлювати навіть батько прем’єр-міністра.
Перекручення слів? Нічого подібного. У останньому випуску тижневика Do Rzeczy Корнелій Моравецький повторив те, що він думає про відносини Польщі зі східним сусідом.
«Росія не веде жодної агресивної політики»
Моравецький-старший глибоко шкодує, що стан польсько-російських відносин є саме таким. І це не про економіку, яка постраждала після введення санкцій, а про тлумачення історії та поточних подій. І на ці теми політик має інший погляд, ніж офіційна влада у Польщі.
Візьмемо, наприклад, декомунізацію, яка є одним з головних гасел політики правлячої у Польщі партії «Право і справедливість». Корнелій Моравецький зізнався в інтерв’ю, що покінчити з примарами минулої системи є важливо, але розкритикував знесення радянських пам’ятників. Чому?
«Червона армія врятувала нас від біологічного знищення. Німці хотіли знищити поляків, а росіяни – лише поневолити», – зізнався депутат. Він додав, що прикро, коли історичні «непорозуміння» псують відносини між народами, а засоби масової інформації по обидва боки кордону підбурюють громадян обох країн одних проти інших.
Більш того, на думку Моравецького, недооціненим залишається факт, що в кінці 80-х років СРСР дозволив на самовизначення народів. Без дозволу на крах імперії жодні активні протести «Солідарності» не допомогли б. На думку політика, не варто також скаржитися на поведінку Москви після розпаду СРСР.
«Росія не проводить жодної агресивної політики», – зазначив Моравецький. Відповідаючи на запитання щодо того, що відбувається в Україні, він відповів: «Це, у певному сенсі, громадянська війна, зіткнення двох поглядів».
Кримнаш
Причини війни? Корнелій Моравецький, здається, їх просто ігнорує. Він представляє ситуацію в Україні так, наче ніколи не було Віктора Януковича, який безсоромно обкрадав державу і підписав договори на користь Росії, ігноруючи думку громадян, які прагнули зближення з ЄС. Моравецький вважає усунення Януковича порушенням закону.
«У Києві був законно обраний президент, який мав величезну підтримку на проросійському сході та на півдні України», – зазначив політик в інтерв’ю.
Подібно виглядає ситуація і щодо Криму. Корнелій Моравецький заявив: «Звичайно, відторгнення території сусіднього держави це порушення міжнародного права, але крім цього існує й право народів на самовизначення. Росіяни перебрали Крим без бою. Українська армія перейшла на бік Москви. Жителі Криму висловили свою волю на референдумі. (...) На мій погляд, це було демократично».
Політик розповідає про анексію півострова так, ніби ніколи не було «зелених чоловічків», котрі, як повторювала кремлівська пропаганда точно такими ж словами, як у 1939 році, прибули, щоб визволити місцеве населення. Референдум? Не важливо, що це було незаконно. За словами Моравецького, це було «демократичним», бо більшість цього хотіла (але те, що більшість хотіла усунути залежного від Москви Януковича – для нього не має значення).
На думку політика, росіяни не поводяться агресивно ані щодо України, ані щодо Польщі. Про це, на його думку, свідчить той факт, що «вони чотири роки, руками і ногами, відбиваються, щоб не втратити Донецьк».
Моравецький, виправдовуючи Росію, не згадав, однак, про події, які критикує міжнародна спільнота і які вказують на активну участь Росії в конфлікті. Зокрема, на присутності російських військ на Донбасі, збиття малайзійського літака або кібератаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Грузія? «Не відомо, хто почав цю війну»
Росія «має проблеми» не тільки з Україною. Корнелій Моравецький виправдовував в інтерв’ю для російського видання також війну у Грузії.
«Насправді, не відомо, хто розпочав цю війну», – заявив батько польського прем’єр-міністра. Цими словами він охарактеризував події 2008 року, коли Абхазія та Південна Осетія хотіли відділитися від Грузії. Тоді Росія вторглася у Грузію під приводом допомоги «уярмленим» сепаратистським регіонам. З точки зору міжнародного права, Москва тоді порушила цілісність іншої держави. Це визнав й польський президент Лех Качинський, який активно підтримував президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
На думку Корнелія Моравецького, не можна засуджувати дій Росії, бо абхази та осетини відкрито виступали за включення їх регіонів до складу Росії. Крім того, за словами депутата, «Росія не робила нічого гіршого, ніж американці в Іраку та Лівії». Моравецький також навів прецедент Косова, яке стало першою післявоєнною зміною кордону, визнаною більшістю європейських країн. На його думку, оскільки Польща визнала Косово, ніщо не стоїть на перешкоді, щоб визнати російські «виправлення» у регіоні, в тому числі в Абхазії та Південній Осетії (багато європейських юристів, власне з цієї причини, вважають помилкою визнання незалежності Косова).
Так каже Росія
З коментарів Корнелія Моравецького можна зробити висновок, що кремлівська пропаганда щодо України повністю його переконала у своїй правоті. Польський політик постійно повторював те, що пише про Київ, на приклад, «Комсомольська правда». Про російсько-українську війну він заявив у інтерв’ю таке: «Ми підтримуємо іншу сторону. Навіть якщо не безпосередньо, то ми відправляємо туди обладнання». На його думку, цей аргумент виправдовує зацікавленість Росії у війні – саме так звучить теза російської пропаганди.
Та сама пропаганда постійно повторює: «бандерівці повсюди». Здається, що так само думає Моравецький, коли захищає пам’ятники червоноармійців у Польщі: «Культ Червоної армії – це культ переможців фашизму; він не має антипольського виміру». І ще: «Ми дозволили українцям встановлювати пам’ятники, що прославляють вбивць. (...) В Україні прославляють СС-Галичина!», – підкреслював він в інтерв’ю.
Справа у тому, що постійне повторювання фраз про бандерівців, які не несуть будь-якого смислового навантаження, але вражають уяву, це прийом досконало опанований російською пропагандою. Корнелій Моравецький в інтерв’ю не тільки повторював гасла, в подібному тоні, але, порівнюючи їх з проблемою пам’ятників, він викривляв факти.
Путін – демократично обраний президент
Корнелій Моравецький також не залишає жодних сумнівів щодо того, чим для нього є Росія, чим Україна, а чим демократія.
«У чому російська демократія істотно відрізняється від європейських стандартів?», – запитує він риторично і додає, що в Росії існують «вільні вибори» і «ви все ще можете сказати те, що хочете». Зі слів Моравецького випливає, що демократія є в країні тоді, коли можна проголосувати за політика на виборах. Але чи це добрий підхід?
У Білорусі близько 80% громадяни ставлять хрестик біля прізвища Лукашенка у виборчому бюлетені. Проблема у тому, що фальсифікації в автократичних державах, не завжди полягають у масовому вкиданні бюлетенів у виборчі урни. Вони відбуваються на набагато глибшому рівні і раніше, а голосування – це лише легітимація влади. На прикладі Білорусі, де з 1994 року уся влада належить одній людині, бачимо, що довготривалі уряди позбавляють громадян політичної альтернативи. Ніяка опозиція – не лише в повідомленнях під час кампанії – не має влади чи авторитету гарантувати виборцям те, що може дати автократ.
Така ж ситуація й у Росії, де Володимир Путін усунув громадян від спільного управління державою. Навіть найбільш чесний активіст мусить йти слідами конструкторів системи і навіть не помітить, коли його поглине система. Більше того, політична сцена настільки ізольована від громадянина, що середньостатистичний російський журналіст навіть не має шанс отримати інформацію про те, скільки заробляє Путін і куди він вчора літав державним літаком.
Питання у тому, чи насправді так виглядає демократія? Якщо фасад збережений – вкидання бюлетеня до урни для голосування – чи все ще йдеться про демократію, право та соціальну справедливість? За словами Корнелія Моравецького – так.
Тим не менш, політик вважає, що якщо представники уряду зустрінуться з «Правом і справедливістю» і забудуть про Смоленську катастрофу, то все буде, як у казці. Москва оцінить жест, поважатиме Польщу, і Європа згуртується у гармонії – від Лісабону до Владивостока.
Приєднуйтесь
