Картини на офшорі: Мережу вразило сенсаційне опитування перед референдумом по Україні в Нідерландах

Правила та звичаї виборчих кампаній у Нідерландах суттєво відрізняються від українських, і Європейська правда вже писала про це в репортажі про хід кампанії, передають Патріоти України.

У день та переддень голосування відмінність ще більша. Наприклад, тут немає заборони на оприлюднення соцопитувань перед виборами, а агітація дозволена навіть у день голосування. В розпорядженні "Європейської правди" є результати двох найновіших опитувань, проведених наприкінці минулого тижня.

30% респондентів компанії Ipsos заявили, що мають намір голосувати за угоду, 37% – проти, 33% не визначилися, як голосуватимуть (тобто 45% на 55%, якщо рахувати тих, хто визначився). Інше опитування від I&O research дає схожий розрив голосів – якщо рахувати лише тих, хто визначився, то голоси "за" та "проти" розподіляться як 43% на 57%.

Розрив між голосами "так" і "ні" лишається стабільним. Не надто великий, та й не надто малий. Щоправда, ці заміри були зроблені до початку "офшорного скандалу". Але ключова тема нашої статті інша, це – популярність аргументів за та проти Угоди. Їх визначило дослідження Ipsos. І ці дані розбивають низку міфів, які є в Україні щодо нідерландського референдуму. І особистий досвід ЄП підтверджує дані соціологів.

Скандал із вкраденими картинами – загроза, що минула

Рівно п’ять місяців тому Україну та Нідерланди сколихнула сенсаційна новина, яка стала "темою номер один" для ЗМІ обох країн. Йдеться про "картинний скандал" – історію 24 полотен, викрадених 10 років тому із музею Західної Фрісландії в місті Хорн. В 2015 році з’ясувалося, що принаймні частина вкрадених полотен опинилася в Україні.

Як стверджують музейники, українець Борис Гуменюк вийшов на контакт із Нідерландами і вимагав завелику суму за повернення предметів живопису. Пам’ятаєте ті часи? Тоді здавалося, що історія з картинами стане одним із головних аргументів під час кампанії. В Україні була поширена думка, що за "картинним скандалом" стояла Росія. Та останні дані доводять: це припущення було помилковим.

Кореспондент "Європейської правди" в понеділок побував у Хорні. Розмови з людьми на вулицях міста довели: побоювання щодо впливу скандалу на результати референдуму були перебільшеними. "Мені 67 років, з них 50 років я прожив у Хорні. Тому, звичайно, я знаю про історію з картинами, я думав про це.

Але давайте мислити логічно: серед нідерландців теж є погані люди, але це не означає, що нідерландці як нація – погана. Так само погані люди виявилися серед українців, але це не означає, що ми маємо карати всіх через це. Тому і проголосую "за" на референдумі", – пояснив літній чоловік, і він виявився не єдиним, хто так вважає.

За 15 хвилин ми змогли знайти лише одну людину, яка сказала, що проголосує проти угоди. "Які картини? Ні, звичайно, не через картини, – пояснила літня пані, яка назвалася Елізабетою. – Я проти через те, що у нас в Нідерландах і без того багато проблем і багато мігрантів, і нам не треба брати на себе додаткових. А ще я хочу, щоби в магазинах були нідерландські товари, а не турецькі помідори, єгипетська картопля чи українське ще щось".

Та найбільше вразило навіть не це. Директор музею Західної Фрісландії заявив, що голосуватиме за асоціацію з Україною. Його заява руйнує логіку тих, хто вважав грудневу конференцію музейників частиною піар-кампанії проти України. Це не так.

"Це було досить непросте рішення. Я сприймаю Україну як державу, в якій тривають перетворення. Державу, яка хоче нового майбутнього, та в якій лишаються люди, пов’язані зі старою Україною. Щоби ці перетворення відбулися, я голосуватиму "за". І я сподіваюсь, це допоможе тим силам, які прагнуть змінити Україну", – поділився керівник музею Ад Гейрдинк.

Інші співробітники музею навели точно такі самі аргументи – вони сподіваються, що асоціація допоможе Україні боротися з корупцією, змінити старі спецслужби, а зрештою – можливо, повернути до музею втрачені картини.

Ця історія – лише підтвердження даних, оприлюднених соціологами. Ipsos запитував голландців про мотиви, через які вони вирішили голосувати "за" або "проти". Серед дев'яти найпопулярніших причин голосування проти Угоди аргумент про викраденні картин... взагалі відсутній!

Чому голландці підтримують Україну та чому голландці голосують проти

Спершу – просто перелік. Голландці могли визначити кілька мотивів свого голосування.

Ті, хто мають намір підтримати Угоду, обрали такі аргументи:

49% – Угода полегшує торгівлю між Україною та Нідерландами
41% – Це вигідно для економіки Нідерландів
33% – Україна стане сильнішою у протистоянні з Росією
30% – Угода вигідна для економіки України
30% – Україна стане ближчою до європейських цінностей
24% – Асоціація з ЄС допоможе боротися з корупцією в Україні
18% – Євросоюз стане сильнішим у протидії Росії
17% – Бо цей документ вже схвалений ЄС та країнами-членами ЄС
12% – Бо політична партія, за яку я голосую, підтримує Угоду
3% – Через катастрофу авіалайнера MH17

Ті, хто заявили, що голосуватимуть проти асоціації, обрали такі аргументи:

59% – Я не вірю Україні, зокрема через те, що там забагато корупції
34% – Угода стане першим кроком до членства України в ЄС
31% – Я не розділяю європейські цінності
30% – Угода невигідна економіці Нідерландів – до нас прийдуть українці та їхні виробники
26% – Угода зашкодить відносинам Нідерландів та Росії
23% – Я є противником Євросоюзу
19% – Через катастрофу авіалайнера MH17
13% – Угода зашкодить відносинам України та Росії
4% – Бо політична партія, за яку я голосую, не підтримує Угоду

Якщо коротко підвести підсумки цього опитування, то за Угоду з Україною голландці голосуватимуть перш за все з прагматичних мотивів. Нідерланди – торговельна країна, а торговельна частина Угоди, за переважною більшістю досліджень, буде вигідною для обох сторін.

Водночас цікаво, що майже третина противників Угоди також пояснюють свій вибір економічними мотивами – так само, як пані, з якою ми спілкувалися в Хорні. Головний аргумент проти угоди з Україною – корупція та інші проблеми в нашій державі.

Зазначимо, що це опитування проводилося ще до "офшорного скандалу", тому його вплив на позицію нідерландців можна лише прогнозувати. Про це детальніше – в наступному розділі. Та перед тим варто звернути увагу, що чимало аргументів звучать у відповідях і прибічників, і противників угоди.

Хто вважав, що катастрофа малайзійського Боїнгу, збитого росіянами, додає балів на користь України – той помилявся. Цей аргумент зазначили лише 3% тих, хто "за", і 19% тих, хто "проти". Та й загалом "російське питання" є зброєю обох таборів. І прибічники, і противники угоди кажуть, що на їхній вибір вплинув українсько-російський конфлікт та його наслідки. Однак найбільші проблеми України – не зовнішні, а внутрішні.

Офшори проти асоціації

Ті, хто опікується нідерландським питанням – від МЗС до діаспори, від громадських ініціатив до ЗМІ, – у віторок щиро били на сполох. Всі – без перебільшення, всі місцеві медіа, які пишуть про політику, у переддень референдуму опублікували історію про присутність Порошенка у Panama Papers.

Український інтернет "облетіла" обкладинка ділового видання NRC, яка твердить, що підсумком офшорного скандалу стане голосування "ні" щодо Угоди про асоціацію з Україною. Чи коректний цей висновок? "Європейська правда" має підстави стверджувати: вплив офшорного скандалу на підсумки голосування дещо перебільшений.

Так, рівень корупції в Україні був і лишається проблемою для іміджу нашої держави. Але чи суттєво змінився цей імідж із появою даних про офшор президента? Дуже навряд. За дні, проведені у Нідерландах, ми неодноразово чули від місцевих мешканців аргумент: так, нам не подобається українська еліта і нам не подобається ваша корупція. Але угода – це шанс для вас змінитися, і тому ми проголосуємо "за".

У вівторок ввечері кореспондент "Європейської правди" спостерігав за дебатами, які відбувалися у Амстердамі, в місцевому лівацькому "Макіавеллі-клубі". Тут сперечалися відразу троє спікерів – прибічник, противник Угоди та їхній опонент, який закликав глядачів взагалі не йти на голосування. За дві години дискусії питання про Порошенка пролунало лише один раз і аудиторія виявилася задоволена відповіддю спікера, Василя Мирошніченка з УКМЦ, про те, що "Україна змінюється, а угода потрібна саме для того, щоби відбулися зміни".