Хіти тижня. На Балканах назріває новий кривавий конфлікт

Північ Косова, населену сербами, і до того вважали одним з найгарячіших місць на Балканах. 10 років тому, після кровопролитного конфлікту, Косово проголосило незалежність від Белграда, але досі лишається в статусі "частково визнаної держави", - йдеться в матеріалі Європейської правди, передають Патріоти України.

Його, зокрема, не визнає Україна, та найголовніше – з відокремленням Косова не згодна саме Сербія. Між тим, для Євросоюзу вкрай важливо владнати цю суперечку.

В останні місяці, після того як Брюссель включив Сербію до "пріоритетних кандидатів на вступ", намітився прогрес. Але останні дні, схоже, зруйнували всі досягнення та поставили регіон на межу нового протистояння. А в Белграді вже натякають на те, що Сербія стала достатньо сильною, щоби не слухати аргументи про "мир за будь-яку ціну".

Що це було?

У понеділок на круглому столі косовські серби за участю посадовців із Белграда планували обговорити майбутнє "сербської провінції Косово і Метохія". Зустріч була запланована в рамках так званого "внутрішньосербського діалогу", ініційованого в минулому році Белградом.

Мета "діалогу" – порадитися із суспільством про те, як нормалізувати стосунки Сербії з Косовом. А точніше – з’ясувати, які компроміси щодо статусу Косова зможуть підтримати серби. Круглий стіл в Мітровиці мав пройти на високому рівні. На нього приїхали навіть міністри з уряду Косова, серби за походженням – як відомо, партія "Сербський список" минулого року увійшла до уряду частково визнаної республіки. Ще тут були мери сербських міст півночі Косова, інші поважні місцеві серби.

З Белграда на зустріч запросили міністра оборони Александара Вуліна, міністра культури та інформації Владана Вукосавлевича, генсекретаря президента Ніколу Селаковича, а також "головного по Косову" у сербській владі, керівника Адміністрації Косова і Метохії Марко Джурича.

Влада Сербії заздалегідь, як і годиться, надіслала повідомлення про заплановану поїздку, але у відповідь отримала заборону. Приштина публічно відповіла, що кільком сербським урядовцям в’їзд заборонений – через побоювання, що їхні виступи в Косові "поширюватимуть ворожнечу". Заборона стосувалася, зокрема, міністра оборони та керівника Адміністрації Косова і Метохії.

МЗС Косова заявило в ЗМІ, що у разі порушення цієї заборони сербські посадовці будуть затримані. Але в Белграді вирішили не звертати на це уваги (тим більше що на півночі Косова центральна влада присутня радше номінально). Отже, в понеділок зранку сербські урядовці попрямували до Косова.

Автомати та гранати

Два сербських урядовці – міністр оборони та міністр культури та інформації – на зустріч так і не потрапили. Вуліна не пропустили косовські прикордонники, а Вукосавлевич, як стверджували потім косовські медіа, перетнув кордон, але згодом вирішив повернутися до Белграда (хоча деякі сербські медіа написали про "депортацію").

Втім, косовсько-сербський кордон має чимало дір, тому інші сербські посадовці, включаючи Марко Джурича, все ж опинилися в Мітровиці. Круглий стіл, що проходив під гігантським сербським прапором, розпочався. І майже відразу на місце прибув загін косовського спецназу.

Їх не хотіли пускати всередину, але опір був даремним. Бійці, озброєні автоматами, за допомогою світлошумових гранат та сльозогінного газу розігнали людей, увірвалися до зали та затримали Марко Джурича.

Сербські ЗМІ повідомляють, що під час атаки постраждало 32 людини, п’ятеро отримали "серйозні травми" (хоча щодо цього терміна можна посперечатися). Серед них - міністр сільського господарства Косова, представник косовських сербів Ненад Рікало та заступник керівника Адміністрації Косово і Метохії уряду Сербії Желько Йович. Джурича – керівника інституції, яка є уособленням сербської влади у Косові, – в наручниках та в броньованому автомобілі доправили до Приштини. Там його допитали правоохоронці. А потім сербського урядовця відвезли на кордон та депортували в Сербію.

Очільники Косова в своїх заявах наголосили, що спецпризначенці діяли в рамках закону.

"Держава Косово сьогодні продемонструвала свої закони та повний суверенітет", - заявив спікер косовського парламенту Кадрі Веселі, додавши, що тепер серби мають бути "обережнішими". "Сербські урядовці повинні зрозуміти, що Косово вони можуть відвідувати лише з дозволу влади Косова", - зазначив він.

Президент Косова Хашим Тачі в свою чергу закликав всіх до заспокоєння. "Ця справа не повинна поставити під загрозу контакти між Косовом та Сербією, діалог між двома країнами та зусилля щодо нормалізації відносин та примирення", - підсумував він.

Чи можливий мир?

Отже, офіційна Приштина дала зрозуміти, що не розцінює події в Мітровиці як крах двостороннього діалогу. Але серби з цим не погоджуються. Белград не просто обурений та розгніваний через зіткнення в Мітровиці, які мешканці міста називають один із найсерйозніших конфліктів із часів війни. Сербські лідери зробили стільки різких заяв, що стало зрозуміло – тепер Сербія взагалі може відмовитися від поміркованої та виваженої позиції з урахуванням думки світової спільноти щодо "косовського питання", обравши радикалізацію та непримиренність.

Пізно ввечері 26 березня президент Сербії Александар Вучич зібрав екстрене засідання Ради національної безпеки. Після його завершення він виступив із заявою, в якій назвав події в Північній Мітровиці "брутальною провокацією, актом безумства та тяжким злочином". "Албанські терористи хотіли показати, що вони мають силу та підтримку західних держав. Вони показали і те, і друге, дякую їм за цю інформацію", – заявив Вучич. Косовських спецпризначенців він назвав "терористами, одягненими в поліцейську форму".

А головне – звинуватив європейську місію EULEX, що допомагає Приштині в будівництві правоохоронної системи, у "прямій підтримці" дій поліції Косова під час інциденту. Вучич пригрозив відповідальністю всім силовикам, що брали участь в акції, та заявив, що прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю зробить "все, що потрібно зробити".

Але одночасно він закликав сербських мешканців в Косові і Метохії зберігати спокій, щоб "албанські терористи не змогли використати щось проти них".

У своєму виступі сербський лідер згадав, що основою стосунків із Косовом є конституція Сербії. А отже, варіант компромісу із вилученням згадки про Косово і Метохію з тексту основного закону, який нібито обговорювався в колах сербської влади, тепер навряд чи буде реалізований. Вочевидь, Сербія буде намагатися виконати "кандидатський мінімум" для вступу до Євросоюзу, не визнаючи незалежність Косова в жодному вигляді.

ЄС тим часом долучився до розрулювання кризи: у перший же день з Брюсселя телефонували і в Белград, і в Приштину. А шеф європейської дипломатії Федеріка Могеріні, яка поспілкувалася з обома столицями, вже 27 березня терміново відправилася до Белграда. Як повідомляється, Могеріні і Вучич говорили про продовження вирішення проблем між Белградом і Приштиною мирними засобами та важливості для Сербії зберегти стабільність, мир та прогрес на шляху до Європейського Союзу.

Деякі медіа повідомили, що президент Сербії обговорив кризу також із Владіміром Путіним, але ЗМІ згодом спростували цю інформацію. Між тим, сам Вучич уник відповіді на прямі питання журналістів з цього приводу.

Небезпека, що не минула

Ситуація на вулицях півночі Косова, за оцінками миротворчої місії KFOR, залишається відносно спокійною. Хоча після інциденту в Мітровиці косовські серби забарикадували дорогу в місті Рударе, між південним (албанським) та північним (сербським) Косовом, наступного дня, після розмови місцевих мешканців із миротворцями, рух транспорту було відновлено.

В політиці напруження значно більше. Партія "Сербський список" оголосила про вихід з урядової коаліції. Це цілком може призвести до дострокових парламентських виборів через недієздатність уряду. Голова партії Горан Ракич анонсував, що вже 20 квітня буде створена Асоціація сербських муніципалітетів – така собі автономія всередині Косова.

Сербське автономне утворення мало бути створене у Косові згідно з Брюссельською угодою між Белградом та Приштиною від 2013 року. Втім, Конституційний суд Косова вже визнав неконституційними існуючі пропозиції щодо його формування. Тобто тепер серби оголосили, що створять свою автономію попри незгоду центральної влади Косова.

Керівник Адміністрації Косова і Метохії Марко Джурич заявив, що така ініціатива має підтримку в Белграді. Залишається лише констатувати, що компромісний підхід у врегулюванні відносин між Приштиною та Белградом тане на очах. І це стосується не тільки створення Асоціації сербських муніципалітетів, а й загалом сербсько-косовського діалогу, який так відчайдушно намагається підтримувати ЄС.

До чого призведе новий виток конфлікту і чи вдасться уникнути нового загострення на Балканах – прогнозувати складно. Тим більше, що Приштина вже довела свою готовність діяти жорстко, а Белград явно втомився демонструвати світу свою схильність до компромісів.

В інтерв’ю телеканалу РТС пізно ввечері 27 березня, після зустрічі з Могеріні, президент Сербії дав дуже розлогу відповідь на запитання журналістки, чи дійсно він був готовий послати військо до Косова. Вучич нагадав, що за сербською Конституцією він є головнокомандувачем, а Косово і Метохія – частиною Сербії, втім, хоча у нього і є конституційне право приймати таке рішення, він сподівається, що ніколи цього не зробить.

Водночас сербський лідер дав зрозуміти, що зробить все від нього залежне, якщо з’явиться загроза безпеці косовських сербів. Вучич заявив, що під час його правління не буде ані "Бурі", ані "Блискавки" (військові операції хорватів проти Сербської Країни), ані сербських поразок. Сербія не така слабка, як цього комусь хотілося би, наголосив він.