Хіти тижня. Плачуться у подушку та клянуть Путіна: Чому російські мільярдери втратили сон напередодні Нового року

Акт щодо протидії противникам США через санкції (H.R.3364 - Countering America's Adversaries Through Sanctions Act), ухвалений цього року, став важливим для підтримки не лише тому, що закріплює діючі санкції проти РФ на рівні американського законодавства. Цей закон відкриває додаткові можливості щодо посилення тиску на Кремль через запровадження нових обмежувальних заходів. Саме майбутні санкції є предметом уваги і обговорення експертної спільноти України, США і РФ. Вони вже породили відповідні очікування у Києві щодо впливу на поведінку Москви, у тому числі у питанні розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, передають Патріоти України з посиланням на "Главком".

На сьогодні предметом уваги є кроки США, які мають бути здійснені в лютому 2018 року відповідно до пунктів 231, 241 і 242 Акту щодо протидії противникам США через санкції. Мова йде про таке:

• запровадження президентом США санкції щодо установ, які значним чином взаємодіють із оборонними і розвідницькими відомствами РФ (пункт 231).
• доповіді профільним комітетам Конгресу США щодо олігархів і іноземних політиків, які наближені до російського режиму, а також вартості їх активів. Підрахунки економічних наслідків від запровадження санкцій, які стосуються таких осіб (пункт 241).
• доповіді профільним комітетам Конгресу США щодо наслідків розширення санкцій на суверенні боргові зобов’язання РФ і їх всі можливі деривативи.

Відповідно до меморандуму від 29 вересня 2017 року Державному департаменту, Міністерству фінансів і Директору Національної розвідки були делеговані повноваження щодо реалізації відповідних положень Акту щодо протидії противникам США через санкції.

Санкції щодо контрагентів оборонних і розвідницьких відомств РФ

Перш за все, у частині цих санкцій слід згадати, що пункт 231 передбачав протягом 60 днів після прийняття відповідного закону публікацію списку суб’єктів у сфері оборонного сектору і розвідки РФ, щодо контрагентів яких можуть запроваджувати відповідні санкції. Цей список був представлений 27 жовтня 2017 року Державним департаментом США і включає 33 провідні російські компанії ВПК і установи в сфері розвідки. Показово, що даний список американські дипломати мали представити ще 1 жовтня. А тому через зволікання з цим питанням адміністрація Трампа стала об’єктом критики із боку американських законодавців.

Особливість санкцій відповідно пункту 341 в тому, що їх об’єктом стануть не самі фігуранти списку, представленого Державним департаментом в жовтні 2017 року, а компанії-контрагенти. Значна частина із цих 33 компаній та установ вже перебувають під відповідними секторальними санкціями США за агресію проти України. Вторинні ж санкції мають поставити під сумнів саму діяльність відповідних установ російського військово-промислового комплексу і розвідки.

Російська сторона поставилася до можливого в лютому 2018 року запровадження президентом США санкцій щодо компаній-контрагентів доволі серйозно. Перш за все, відповідно до постанов уряду РФ 1428 і 1429 від 27 листопада 2017 року до 1 липня 2018 року державні компанії були звільнені від необхідності розкривати дані своїх постачальників і субпідрядників. Тим самим Москва намагатиметься приховати від США структури, які мають справу із російськими оборонними і розвідувальними установами і можуть в лютому 2018 року потрапити під санкції. На початку ж грудня 2017 року стало відомо, що уряд РФ готує відповідний список із 126 компаній, яким можна буде приховувати інформацію про закупівлі і таким чином вберегти постачальників від санкцій. До того ж іще в жовтні 2017 року стало відомо про те, що фінансування програми переозброєння збройних сил РФ планується перевести на інший спеціалізований банк, таким чином убезпечивши «Сбєрбанк» і ВТБ від американських санкцій.

Санкції щодо олігархів, наближених до Кремля

Можливість запровадження санкцій щодо найближчого оточення Володимира Путіна викликає чи не найбільші сподівання Україні. Однак найперше слід мати на увазі, що пункт 241 не передбачає автоматичного запровадження санкцій щодо відповідних осіб. Державний департамент США, Мінфін і розвідка повинні представити доповідь стосовно цих персон, а також їх активів. Хоча, звичайно, запровадження санкцій не слід виключати. Відповідна інформація, на основі якої складатимуть доповідь, даватиме можливість здійснити відповідні кроки Офісу з контролю іноземних активів (OFAC) Мінфіну США.

Показовим є те, що російські олігархи доволі серйозно поставилися до можливості потрапити під американські санкції. Особливої гостроти ситуації додає невизначеність критеріїв, за якими будуть визначати наближеність до Кремля. Однак вже в жовтні 2017 року російські багатії активно зондували ґрунт в Вашингтоні щодо того, хто ж власне може потрапити під санкції. Проте навіть підключення місцевих лобістів не дало можливості прояснити ситуацію. Це може свідчити або про надсекретність роботи, яку проводить Мінфін США, або взагалі про відсутність відповідної роботи. На початку грудня 2017 року стало відомо те, що відповідним критерієм, за яким визначатимуть наближеність до Кремля може бути отримання від держави фінансової допомоги на суму щонайменше в $300 млн. Американські експерти також надавали протягом осені власні рекомендації щодо того, яким чином уряд може визначати наближеність олігархів до російського керівництва. Проте остаточну ясність внесе лише доповідь, яку мають презентувати на початку лютого 2018 року.

Цікаво й те, що російські олігархи почали думати про можливість репатріації своїх активів із закордону в РФ. Оцінки цих активів значно варіюються – від $200 млрд до $1 трлн. При цьому для репатріації в РФ мали б створити окремий фінансовий інструмент, який би мав більшу відсоткову ставку, чим відповідні боргові зобов’язання в валюті всередині РФ, а також анонімність. Однак в Мінфіні РФ доволі прохолодно відреагували на таку ініціативу. При цьому на сьогодні розглядається можливість зарезервувати від $1 до 3 млрд під час випуску єврооблігацій для репатріювання російськими багатіями своїх активів. Такий крок також мав би здійснюватися на умовах анонімності. Однак невеликі об’єми резервування чітко показують, що російський уряд не особливо налаштований допомагати олігархам рятувати свої активи. А анонімність потрібна для того, щоб уберегти від американських санкцій відповідні банківські установи, які проводитимуть операції із репатрійованими активами. Так само у випадку репатріювання для російських олігархів виникає низка ризиків, в тому числі отримання відповідної інформації про їх активи російською податковою службою, що дещо знижує привабливість такого способу порятунку.

Санкцій щодо російських боргових зобов’язань і їх деривативів

Пункт 242 також не передбачає автоматичного запровадження санкцій щодо російських боргових зобов’язань і їх деривативів, а лише оцінку такого кроку. При цьому у випадку реалізації санкцій вони найперше стосуватимуться ОФЗ (Облигации федерального займа), які РФ випускає на внутрішньому ринку для фінансування дефіциту бюджету.

Перед тим, як говорити про можливість наслідки від можливих санкцій США щодо ОФЗ слід згадати іще декілька важливих речей. 2017 рік прийшов під знаком посилення інтересу нерезидентів (іноземців) до купівлі ОФЗ. Як наслідок протягом січня-листопада 2017 року частка ОФЗ, якими володіють іноземці збільшилася із 26,9% до 32,7% - в абсолютних показниках це складає 2,184 трлн рублів або $37,2 млрд. Такий інтерес викликаний в тому числі можливістю для іноземців заробити на різниці між ставками Федеральної резервної системи США і Центрального банку РФ по цінних паперах в нацвалюті через операції carry trade. Така ситуація створила відповідні ризикиу випадку, якщо іноземним інвесторам прийдеться дуже швидко покидати російський ринок і відмовлятися від своїх ОФЗ. Найперше це стосуватиметься курсу рубля до долара.

Можливість запровадження санкцій США щодо ОФЗ прораховувалася як Центробанком РФ, так і американськими економістами і банкірами. Однією із невідомих змінних є те, чи можливі санкції стосуватимуться заборони в майбутньому купляти ОФЗ чи загалом всіх придбаних цінних паперів. Глава Центробаку Ельвіра Набіуліна заявила про те, що внаслідок можливого запровадження санкцій щодо російських цінних паперів відсоткова ставка їх обслуговування виросте лише на 30-40 базисних пунктів. Однак цей сценарій стосується лише заборони у майбутньому купляти ОФЗ, а не вимоги продати всі до цього придбані боргові зобов’язання. Економісти Bloomberg і Bank of America Merrill Lynch схиляються до того, що внаслідок можливих санкцій США щодо ОФЗ відсоткова ставка виросте на 100-150 базисних пункти. Однак навіть за такого сценарію вона повернеться до рівня квітня 2016 року і складе 9,1%. При цьому, на думку економістів Bank of America Merrill Lynch сценарій запровадження санкцій США щодо ОФЗ не є базовим.

При цьому на заході немає сумнівів, що наслідки навіть від можливої заборони нерезидентам тримати свої активи від ОФЗ не будуть фатальними для РФ. Скоріше за все Центробак або комерційні банки, які мають на рахунках ЦБ до 2 трлн. рублів вільних активів, викуплять частку іноземців в російських боргових зобов’язань. До того ж можливий валютний ажіотаж населення можна буде погасити або за рахунок доларів, які куплялися на надлишкові нафтодолари (базова ціна на нафту, яка закладалася в бюджет 2017 року $40 за барель) або через збільшення відсоткової ставки ЦБ.

У цьому контексті цікаво й інше. Інтерес нерезидентів до ОФЗ, найімовіршіне, залишився б на нинішньому рівні або навіть зменшився на початку 2018 року. Це відбулося б виключно під впливом економічних мотивів. Зростання ставки ФРС із 1,25% до 1,5% на початку грудня і паралельне зменшення ставки ЦБ РФ до 7,75% іще більше зменшить привабливість російських боргових зобов’язань для проведення операцій carry trade. Власне зменшення інтересу до ОФЗ вже почало даватися взнаки в жовтні 2017 року, протягом якого частка нерезидентів зменшилася із 33,2% до 32,7%.

Проблеми в РФ можуть виникнути у довгостроковій перспективі в контексті покриття дефіциту бюджету через ОФЗ. Однак і тут ситуація буде не настільки серйозною. Протягом 2018 року ЦБ РФ планує отримати таким чином лише $18 млрд. або на третину менше, чим цього року. Також планується залучати необхідні ресурси через випуск ОФЗ для фізичних осіб і через розміщення відповідних боргових зобов’язань, які деноміновані в юанях. Також не виключається, що репатрійовані активи російських олігархів можуть бути використані для купівлі ОФЗ і таким чином покриття дефіциту бюджету.

Проблема завищених очікувань

Отже, в РФ серйозно прораховують можливі наслідки запровадження санкцій щодо підрядників і постачальників підприємств ВПК і розвідувального сектору, а також щодо боргових зобов’язань і їх деривативі. Обговорюються можливі кроки, які мають на меті послабити негативні наслідки.

Санкції щодо олігархів і найближчого оточення Володимира Путіна, на які в Україні багато хто покладає великі надії, насправді найменше турбують Кремль. Ніхто серйозно не готується рятувати статки російських товстосумів закордоном. При цьому санкції щодо ОФЗ навіть за найгіршого сценарію – неможливості інакше забезпечити покриття дефіциту бюджету – скоріше за все, не змінять поведінку Москви на міжнародній арені. Різницю в декілька десятків мільярдів доларів між наявними фінансами і відповідними зобов’язаннями можна буде ліквідувати через скорочення соціальних статей.

Як наслідок, наприкінці 2017 році краще не мати особливо завищених очікувань щодо ефективності заходів, передбачених Актом щодо протидії противникам США через санкції і очікуються в першому кварталі 2018 року. В цьому контексті справді дошкульними могли б стати санкції щодо енергетичного, найперше нафтового, експорту РФ до Європи. Та про це поки що не йдеться.