Хіти тижня. Вашингтон нарощує тиск на Москву. США завдали по РФ два з половиною удари, - журналіст

"Українська влада радіє через останні міжнародні звістки. Ідеться як про рішення США почати поставки важкого озброєння Україні, так і начебто перемоги в Стокгольмському арбітражі з газовим суперечкам." Про це на сайті День пише Юрій Райхель, передають Патріоти України, продовжуючи:

Щодо першого та другого сказано досить багато, проте рішення арбітражу неповне, оскільки в кінці лютого наступного року має бути розгляд спору через транзит газу. Тільки в сукупності можна буде інтерпретувати результати двох розглядів як перемогу або поразку. При цьому потрібно мати на увазі, що практика роботи міжнародних арбітражних судів зазвичай не дає однозначних переваг одній зі сторін. Так що на повну перемогу "Нафтогазу" не слід розраховувати, що і проявилося в першому розгляді.

Рішення Стокгольмського арбітражу матиме для "Газпрому" в більш віддаленій перспективі вельми неприємний наслідок, з Україною прямо не пов'язаний. Це перше прецедентне рішення європейського арбітражного суду, в якому зафіксовано перегляд деяких положень чинного газового контракту. У "Газпромі" наполягають, що арбітраж принцип take or pay не відмінив.

Формально це так, але водночас обсяг поставок за ним істотно зменшений, що в принципі ставить це положення контракту під сумнів. Безперечно, багато споживачів російського газу, зокрема в Європі, захочуть переглянути його. Навіть якщо не повністю, то істотно за українським прикладом.

До того ж уже є практика, коли російський газовий монополіст у досудовому порядку відмовлявся від вимог за правилом take or pay. Фінансові втрати при цьому в "Газпрому" цілком очевидні. До того ж у 2019-му й у наступні роки закінчується термін дії укладених із "Газпромом" довгострокових контрактів. У нових договорах ніхто не погодиться на долучення подібних обтяжливих для споживачів умов.

Вплив початку поставок американської зброї повною мірою проявиться не раніше другої половини наступного року, і зараз можна тільки говорити про важкий дипломатичний удар, який Москва отримала від Вашингтона. І це тільки початок, бо розгляд так званого "Кремлівського досьє" в Конгресі однозначно призведе до посилення санкцій тиску.

Якось пройшло поза увагою ухвалення Конгресом США податкової реформи. Її головним положенням є зниження корпоративного податку з 35% до 21%. Ця норма набирає чинності з початку наступного року. Зазначимо, що в інших промислово розвинених країнах ставка аналогічного податку становить 22,5%.

Здавалося б, це суто внутрішня справа Америки і її громадян. Звичайно, це так, але тут є очевидний міжнародний складник, зокрема і щодо енергоресурсів.

Ухвалена у США податкова реформа, причому досить радикальна, значно збільшує інвестиційну привабливість країни. Уже кілька років американський капітал повертається з країн, що розвиваються. Складне виробництво вимагає висококваліфікованої робочої сили, якої недостатньо в країнах третього світу. Її треба готувати і, відповідно, платити зарплату, а це витрати. Основна перевага країн, що розвиваються, таким чином, нівелюється. Водночас США мають у своєму розпорядженні достатньо висококваліфікованої робочої сили, що разом з інвестиційною привабливістю і призводить до припливу капіталу.

Для країн Євросоюзу це означає загострення конкурентної боротьби, зокрема й за американський ринок, найбільш місткий для товарів ЄС. Першими забила на сполох німецька преса, оскільки для Німеччини США є головним торговим партнером. Торговий баланс позитивний для Берліна, але це може змінитися, якщо не вжити відповідних заходів. Саме до цього і закликає преса, але поки повноважного уряду в країні немає, і щось кардинальне робити просто ніхто не уповноважений.

Особливо турбуватися про країни ЄС, зокрема про Німеччину, Францію та Італію, немає великих підстав. Їхня високотехнологічна промисловість від конкуренції тільки посилиться. До того ж податкова реформа Трампа в чомусь допоможе їм щодо енергоресурсів.

Таке радикальне зниження податкових ставок дасть істотний імпульс американським компаніям, що видобувають сланцеві нафту й газ. Їхня рентабельність і прибуток, безперечно, зростуть, що і призведе до зростання виробництва, наповнення внутрішнього американського ринку та зростання експорту енергоресурсів.

У зв'язку зі зростанням цін на нафту, чому сприяла угода ОПЕК+, продовжена до кінця 2018 року, в американських фірм, що займаються видобутком як сланцевої, так і традиційної нафти, з'являється подвійний стимул збільшувати інвестиції в розширення виробництва. Додаткові фінансові ресурси будуть також спрямовані у розвиток нових і досконаліших технологій видобутку, що також призведе до зниження витрат виробництва.

Наслідком буде зниження американського імпорту нафти й газу, який і так істотно зменшився, зростання їхнього експорту й наповнення світового ринку. При цьому неминуче перевищення пропозиції над попитом і, як наслідок, зниження цін на нафту й газ. Це об'єктивний процес, що безпосередньо випливає з податкової реформи Трампа, а також із необачно продовженої угоди ОПЕК+. Вона вже показує ознаки вичерпання, ймовірно навесні голоси за її скасування стануть гучнішими й наполегливішими.

Загалом податкова реформа Трампа запустила спіраль зростання виробництва вуглеводнів і зниження цін на них. Все це безпосереднім чином призведе до зниження експортної виручки Росії з усіма наслідками, що випливають для режиму Путіна. Поки в Москві цього удару з боку Трампа або не помітили, або, як зазвичай, проігнорували, але від цього становище не покращиться.

Вашингтон нарощує свій тиск на Москву. Так звана перемога в Сирії, переважно пропагандистська, а також небажання піти з України заганяє ситуацію в глухий кут. Вихід з нього для Кремля буде не тільки вкрай болючий, але і пов'язаний із великими втратами як у прямому, так і переносному сенсі.