"Коли пенсійна реформа б’є по популярності Путіна, вірогідно знову настав час годувати монстра російського патріотизму", - Wall Street Journal

За останні кілька місяців у більш ніж 80 містах Росії тисячі чоловіків і жінок виходили на вулиці на антиурядові протести. І це були не традиційні невдоволені громадяни з середнього класу, інтелігенти чи студенти, а роботяги. Сам факт протестів і їхній політичний контекст викривають зубожіння Росії і крихкість режиму Володимира Путіна, який намагається здаватися сильним. Втім, як пише Wall Street Journal, Заходу не варто зловтішатися, передають Патріоти України.

Зіштовхнувшись з проблемами вдома, Путін може спробувати створити нові проблеми за кордоном. Видання нагадує, що росіяни невдоволені пенсійною реформою свого президента, яка була представлена в червні. Її головна мета – заощадити 15 мільярдів доларів державного бюджету до 2024 року, поступово підвищуючи пенсійний вік на 5 років для чоловіків і жінок. На перший погляд зміна не здається чимось настільки драматичним, щоб викликати таку реакцію населення. Пенсії у Росії все одно мізерні і в середньому сягають 220 доларів. Це один з найнижчих рівнів у Європі. Така пенсія лише трошки перевищує лінію бідності.

Однак для мільйонів росіян додаткові п’ять років праці – це серйозний удар. Середня зарплата у Росії невелика і становить 592 долари на місяць. Саме тому хоч майже всі в країні працевлаштовані, 14% населення або 20 мільйонів росіян живуть за межею бідності, згідно з офіційною статистикою. Незалежні експерти з Вищої школи економіки у Москві з’ясували, що минулого року 41% росіян мав труднощі з купівлею їжі і одягу. Для багатьох вибір драматичний: ходити на роботу і жити в злиднях чи сидіти вдома і теж жити в злиднях. Тривалість життя чоловіків у Росії – до 67 років. Таким чином, лишається неповних два роки пенсії, згідно з новим законодавством країни. Багато росіян бояться, що вони просто помруть на роботі. «Після цієї пенсійної реформи у мене відчуття, що я у пастці, з якої не виберуся», - сказав неназваний працівник російської залізниці.

Протести проти підвищення пенсійного віку в Росії викрили тріщину в тому, що називають «контрактом» Путіна з російським народом: «Ви лишаєтеся поза політикою, а я гарантую вам стабільність». Цей контракт витримав удари минулих років, зокрема кризу 2008-2009 років, коли російська економіка скоротилася майже на 8% після обвалу цін на нафту. Тоді труднощі можна було списати на зовнішні фактори. Сьогодні ж такої відмовки немає. Доходи росіян падають вже четвертий рік поспіль. І цей біль здається наслідком самоскалічення.

Росіяни відчувають, що режим Путіна вдарив їх ножем у спину. Тому російський президент зробив спеціальне звернення на телебаченні 29 серпня. За 18 років йому ніколи не доводилося просити про підтримку для таких політичних змін. Його промова була щиросердною і благальною, але цього виявилося не достатньо. Згідно з опитуваннями, до промови Путіна лише 6% росіян підтримували пенсійну реформу, а 80% були проти. Після неї цифри змінилися на 11% і 75% відповідно.

Рейтинг підтримки Путіна, на якому тримається легітимність його режиму, невпинно скочується вниз. Ще в травні він складав 79%, а у вересні досяг позначки 67%. Для демократії це був би все одно захмарний рейтинг. Але це погані новини для країни, в якій Путін – єдиний політик без будь-якого досить популярного опонента. Видання зауважує, що головний біль Путіна може швидко стати проблемою Заходу. В кінці 2013 року, коли його рейтинг обвалився до найнижчого рівня за 13 років (і той рівень був лише на 6% нижчим, ніж сьогодні), він кинувся покращувати його допінгом на Олімпійських іграх в Сочі, анексією Криму і початком війни проти України. З того часу мілітаристський патріотизм став ключовим для популярності Путіна. Десятки мільйонів росіян потрапили під вплив його пропаганди про те, що Росія оточена ворогами і лише він здатен захистити батьківщину, відновивши колишню славу СРСР.

Російський народ витерпів багато чого: утримання і розвиток окупованого Криму за три мільярди доларів на рік, прямі і непрямі збитки на 100-150 мільярдів доларів через санкції Заходу, дві програми модернізації армії, які в сумі коштували близько 650 мільярдів. На додачу до цих програм витрати на армію і поліцію будуть збільшені на 33% у наступні три роки. Але протести вказали, що терпіння росіян має межі. Путін осідлав «тигра патріотичної гарячки», але цього звіра важко утримувати. Йому потрібне свіже м’ясо і побільше крові.

Сьогодні, коли пенсійна реформа б’є по популярності Путіна, вірогідно знову настав час годувати монстра російського патріотизму. Очевидними цілями, які можуть повтори долю Криму і України, видання називає російськомовні регіони в сусідніх країнах: Нарва у Естонії і Латгалія в Латвії. На додачу до чергової ін’єкції патріотизму Путін, безумовно, сподівається виставити НАТО роздробленим і неефективним. Звісно, такий крок був би ризикованим. Але політичні розрахунки Путіна можуть говорити йому, що закордонний авантюризм менш шкідливий, ніж внутрішні потрясіння.