Люстрація не для всіх: Суддя, який підтримував заборону Євромайдану, зберіг посаду

"Нове підтвердження, що голос громадськості під час судової реформи не буде почутий, якщо він залишиться лише голосом. Черговий "суддяМайдану" пройшов кваліфікаційне оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів і вже спокійно довічно буде продовжувати вершити "правосуддя" й отримувати підвищену заробітну плату. І не простий суддя, а той, який підтримав сумнозвісне рішення про заборону Майдану", - пише у своєму блозі Роман Маселко, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"3 листопада, в той час, коли Верховна Рада приймала закон про Вищу раду правосуддя, ВККС підтвердила можливість здійснювати правосуддя суддею Київського апеляційного адміністративного суду Володимиром Петровичем Мельничуком Володимиром Петровичем.

Суддя Мельничук

Нагадую, суддя Мельничук разом з суддею І. О. Лічевецьким не побачили жодних порушень у постанові судді Б. В. Саніна, якою було заборонено Майдан з 01.12.13 по 07.01.14.

Тимчасова спеціальна комісія вирішила, що ці судді (Санін, Мельничук та Лічевецький) мають бути звільнені за порушення присяги (рішення від 24 вересня 2014 року № 4/02-14).

Але спочатку ВРЮ, а от тепер ВККС вирішили, що ці судді не лише не підлягають покаранню, але й відповідають усім трьом критеріям (компетентність, добросовісність, етика поведінки), достойні називатися суддями та можуть продовжувати здійснювати правосуддя.

Очевидно, таке ж рішення треба очікувати і стосовно Саніна. І хто тепер скаже, що до думки громадськості під час судової реформи будуть прислухатись?

Якщо депутати в законі про Вищу раду правосуддя не наділять Громадську раду доброчесності реальними повноваженнями, судова реформа стане лише фікцією, як і намагання очистити суди через попередні закони. І відповідальними за це будуть депутати та президент.

Що потрібно змінити у законопроекті про ВРП вказано тут.

P. S. Якщо хтось запитає чи були у ВККС юридичні підстави, щоб цей суддя був звільнений, нагадую, що саме про цей випадок три члени ВРЮ (два доктори наук та суддя ВСУ) написали окрему думку, де вказали наступне:

"Свавільні рішення судів у справі № 826/19020/13-а [щодо заборони мирних зібрань у центрі Києва на межі 2013 і 2014 років] мали надзвичайно тяжкі наслідки, на наш погляд – найтяжчі із числа всіх рішень про обмеження права на мирні зібрання, що були ухвалені під час Революції гідності
...
Ці наслідки полягали у тому, що дії сотень тисяч протестувальників були фактично визнані незаконними, що йшло врозріз із уявленням людей про справедливість і позбавляло їх віри у те, що в тогочасній суспільно-політичній ситуації можна досягти реалізації своїх прав ненасильницькими методами.

За умов, коли Вища рада юстиції відмовилася визнати порушення присяги у діях суддів, що постановили рішення, які, на наше переконання, найбільше підірвали довіру до судової влади, скоріш за все, станеться так, що відповідне положення Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" залишиться "мертвим".