В Москві зарано відкорковували шампанське: Краще Ердоган, ніж військові. Спроба перевороту була вигідна Кремлю, - Мустафа Найєм

Я розумію радість багатьох наших співгромадян від можливого приходу до влади в Туреччині військових. Але я б був дуже обережний в паралелях. Думайте і розбирайтеся. Справа в тому, що переворот в Туреччині (або його спроба - покаже час) - це ще один удар по політиці Європейського союзу. Протистояння Таїпа Ердогана з армією має куди глибше, складніше і неоднозначніше коріння. Про це пише народний депутат України, журналіст Мустафа Найєм, передають Патріоти України.

Три роки тому цими днями я провів у Стамбулі майже тиждень, готував великий аналітичний матеріал для zn.ua. У країні вже тоді назрівав великий конфлікт між військовим станом і режимом Таїпа Ердогана.

Справа в тому, що в юні роки Ердоган закінчив релігійний ліцей імамів-хатибів, довгий час перебував у лавах згодом забороненої ісламістської Партії благоденства. Правда, в більш пізній період релігійні погляди Тайіпа Ердогана зникли під помірно-консервативною ідеологією заснованої ним Партії справедливості та розвитку.

Справжні прагнення Ердогана проявилися в роки його прем'єрства, коли почалося пряме протистояння нового уряду з військовими. Насправді це була боротьба між релігійною Туреччиною Ердогана і доктриною світської держави Кемаля Ататюрка.

Справа в тому, що, відповідно до доктрини Кемаля Ататюрка, який скасував монархію за допомогою солдатських штиків, саме військові повинні були гарантувати невтручання релігійних лідерів і громад в державні справи.

З приходом до влади Таїпа Ердогана вплив армії почав падати. Відчувши недобре, генерали армії вступили у відкриту війну з Ердоганом і його ісламістської доктриною. Боротьба світських військових за вплив тривала недовго. Крапку в їхній непокорі поставив референдум 2011 р, за підсумками якого вплив армії на політичне та громадське життя було значно обмежено. (Крім цього було скасовано юридичну недоторканність організаторів військового перевороту 1980 року).

Зміни були спрямовані на приведення конституції Туреччини у відповідність до стандартів Європейського союзу! Правлячий клас сподівався, що конституційна реформа прискорить процес прийняття Туреччини Європейським союзом. Таким чином, підсвідомо, зміщенню військових з політичної арени і, як наслідок, посиленню релігійних настроїв сприяв і Європейський Союз.

Історично європейці критично оцінювали великий вплив військовослужбовців на життя країни, і одним з гасел політики Ердогана щодо усунення військового стану стала європеїзація мусульманської Туреччини.

Що цікаво, курди референдум 2011-го року проігнорували. Сьогодні курдів практично відкрито підтримує Росія. І сьогоднішній переворот в Туреччині цивілізаційно та історично вигідний саме Кремлю. Питання в тому, що з владою зроблять військові - віддадуть освіченій світській еліті, як це було за Ататюрка, або замкнуть все на собі, що неминуче призведе до авторитаризму іншого штибу.

Думайте і розбирайтеся.